Сурма
Сурма (стибій) – це хімічний елемент періодичної системи елементів із символом Sb і протонним числом 51. Вона відома ще з давнини, уперше її отримав перський алхімік Гебер. У Європі її виробництво вперше описав Ванноччо Бірингуччо в книзі De la pirotechnia 1540 року. Це напівметал, який використовують (як чистий елемент, у сплавах або у формі сполук) у поліграфії, металургії, електронній промисловості та медицині.
Історія назви
Хіміки досі не мають єдиної думки, звідки походить назва елемента. Сучасна назва (антимоній) походить із грецької мови. Її можна перекласти як «той, хто ніколи не буває сам» (anti - monos). Ще давні греки помітили, що знайти її в природі в чистому вигляді зовсім не просто. Хоча зрідка вона трапляється в самородній формі, здебільшого її знаходять у суміші металів, навіть золота, але переважно у свинцевих і срібних рудах. До значних родовищ руд, що містять сурму, належать і Низькі Татри.
Фізичні властивості
Сурма має металевий вигляд, сріблястий колір, вона крихка, погано проводить електрику й тепло. За нормальних умов хімічно стійка, за підвищеної температури реагує з киснем повітря з утворенням оксиду сурми(III). Окрім металевої модифікації, існують і неметалеві модифікації – чорна та жовта сурма. Вони досить нестабільні: під час підвищення температури без доступу повітря переходять у металеву форму.
Сполуки сурми
Гідриди та антимоніди
У ступені окиснення −3 сурма утворює сполуки з воднем або менш електронегативними елементами. Найвідоміший – стибін (сурм'янистий водень – SbH3), реакційноздатний отруйний газ (теоретичний аналог аміаку). Його отримують реакцією сполук сурми(III) із сильними відновниками, що містять гідрид-аніон (наприклад, з алюмогідридом літію – LiAlH4), за реакцією:
4 Sb2O3 + 6 LiAlH4 → 8 SbH3 + 3 Li2O + 3 Al2O3
4 SbCl3 + 3 NaBH4 → 4 SbH3 + 3 NaCl + 3 BCl3
Стибін дуже нестійкий, уже за звичайних умов на повітрі розкладається на окремі елементи або реагує з киснем
2 SbH3 → 3 H2 + 2 Sb
2 SbH3 + 3 O2 → Sb2O3 + 3 H2O
Аналогом гідразину є дистибін Sb2H4, у якому сурма має ступінь окиснення −2. З інших сполук важливі інтерметалічні сплави, як-от антимонід індію (InSb) або арсенід-антимонід-фосфід галію-індію (GaInPAsSb), які використовують як напівпровідникові матеріали в електроніці.
