Бензин
Бензин
Бензин – це рідка суміш летких вуглеводнів (переважно алканів, циклоалканів, ароматичних вуглеводнів і алкенів), виділена з нафти, та інших добавок (найчастіше бензолу та ізооктану), які покращують його властивості як палива. Звичайна кількість атомів вуглецю в окремих молекулах вуглеводнів, що становлять основу суміші, – від 5 до 12.
Бензин використовують як паливо для більшості двигунів з іскровим запалюванням. Найчастіше його виробляють фракційною перегонкою нафти.
Інші властивості
Випаровуваність і фракційний склад
Ці властивості виражає крива перегонки – залежність частки випаруваного палива від температури.
температура початку перегонки (випаровування 10 % палива) не повинна перевищувати 80 °C, щоб забезпечити добрий запуск двигунів
температура середини кривої перегонки (випаровування 50 % палива) не повинна перевищувати 105 °C, щоб забезпечити швидке досягнення робочої температури двигуна
температура кінця перегонки (випаровування 90 % палива) не повинна перевищувати 190 °C, щоб запобігти конденсації важких фракцій на внутрішніх поверхнях двигунів
Теплота випаровування
Теплота випаровування бензину залежить від температури кипіння та густини. Вона становить 315 – 335 kJ.kg-1. Бензин із вищою теплотою випаровування сильніше охолоджує всмоктувану суміш, що забезпечує краще наповнення циліндрів двигуна.
Стійкість до детонаційного згоряння
Цю властивість бензину описує октанове число. Що вище його значення, то для двигунів із вищим ступенем стиснення (вища потужність, вищий ККД) можна використовувати бензин. Октанове число залежить від складників палива. Найменшу детонаційну стійкість мають алкани, найбільшу – ароматичні вуглеводні. Стійкість палив можна підвищити:
змішуванням палив із різними октановими числами,
додаванням антидетонаційних присадок.
Присадки
До бензинів у невеликій кількості додають допоміжні речовини, так звані присадки (адитиви), які покращують їхні властивості або виконують іншу функцію.
До бензинів зазвичай додають такі присадки:
етанол для обмеження строку зберігання (знижує ресурс двигуна, але унеможливлює тривале зберігання, чим запобігає купівлі «про запас» і спекуляціям із цінами. Так унеможливлюється зберігання бензину до часу, коли його ціна буде в кілька разів вищою, як мотивація до переходу на електромобілі. На виробництво літра етанолу загалом витрачається приблизно літр дизельного палива в процесі від вирощування, транспортування й переробки аж до додавання в бензин, тож загальна екологічна користь, зважаючи також на використання орних земель, радше негативна. Цю присадку можна назвати «політико-економічною», і поза Європою її не використовують)
для очищення впускного тракту
проти старіння бензину
проти замерзання бензину (чистий бензин (без додавання етанолу) замерзає за температури нижче -40 градусів. Пропорційно до вмісту етанолу під час зберігання (тривалого простою автомобіля) у суміші бензин-етанол утворюється водна складова, і дно бака може замерзати вже за температури близько -5 градусів для E10, -25 градусів для E5)
проти корозії
проти накопичення статичної електрики
барвники (кольорове розрізнення. До бензину, призначеного для армії, етанол не додають через зниження ресурсу двигунів (серед іншого, за внутрішнім дослідженням ВВТШ у Ліптовському Мікулаші) і передусім через потребу тривалого зберігання в так званих недоторканних запасах. Цей бензин для ідентифікації фарбують, і його використання в цивільному секторі заборонено.)
для підвищення стійкості до детонації.

