чавун
Чавун – це сплав заліза з вуглецем із вмістом вуглецю, вищим за його максимальну розчинність в аустеніті (тобто 2,14 %), за винятком ледебуритних сталей. Порівняно зі сталями чавуни містять, крім більшої кількості вуглецю, ще й більше супутніх елементів (наприклад, марганець, кремній, сірку, фосфор). Чавун виготовляють переплавленням відповідних чавунних чушок і металевого брухту в ливарних печах, найчастіше у вагранках.
Класифікація чавунів
Основна класифікація визначається способом кристалізації:
- цементитні чавуни кристалізуються за метастабільною системою Fe-Fe3C.
- графітні чавуни кристалізуються за стабільною системою Fe-графіт.
- сірий чавун
- високоміцний чавун (наприклад: бейнітний високоміцний чавун)
- вибілений чавун – особливий вид чавуну, для якого склад і теплові умови охолодження підбирають так, щоб поверхня кристалізувалася метастабільно, а серцевина – стабільно
- ковкий чавун кристалізується метастабільно, але під час термообробки цементит розпадається на графіт.
- з чорним зламом
- з білим зламом
Подальша класифікація визначається наявністю додаткових легувальних елементів:
- леговані чавуни
- з підвищеними механічними, фізичними та технологічними властивостями
- корозійностійкі
- жаростійкі
- нелеговані чавуни
