Поліпропілен
Поліпропілен або поліпропен (скорочення PP або POP) – це термопластичний полімер із групи поліолефінів, який використовують у багатьох галузях, зокрема в харчовій і текстильній промисловості та для лабораторного обладнання. Продається під торговими назвами Tipplen, Tatren тощо.
Поліпропілен вирізняється дуже доброю хімічною та механічною стійкістю. Йому присвоєно міжнародний ідентифікаційний код пластиків 5. 2001 року щорічне світове виробництво поліпропілену досягло 30 мільйонів тонн.
Хімічні та фізичні властивості
Більшість комерційно використовуваного поліпропілену має ступінь кристалічності між поліетиленом низького тиску (HDPE) та поліетиленом високого тиску (LDPE). Те саме стосується модуля пружності (приблизно 1 450 Н/мм²). Загалом поліпропілен має кращі фізико-хімічні властивості, ніж поліетилен. Недолік поліпропілену – він стає крихким за низьких температур. Його можна використовувати за температури до 100–110 °C, а за 160–165 °C починається плавлення кристалів.
Поліпропілен має середню молярну масу й дає змогу утворювати велику кількість кополімерів, завдяки чому можна змінювати його фізико-хімічні властивості — часто використовують, наприклад, наповнювачі (тальк, крейда, скловолокно). Густина поліпропілену залежить від кількох чинників, передусім від ступеня кристалічності; вона становить від 0,895 г/см³ до 0,92 г/см³ (по суті, це один із найлегших пластиків).
Виробництво
У виробництві поліпропілену важливо розуміти зв’язок між тактичністю макромолекул і властивостями отриманого полімеру. Відносна орієнтація метильних груп сусідніх мономерів суттєво впливає на здатність поліпропілену кристалізуватися.
На відміну від інших полімерів, що містять вінільну групу, поліпропілен не виробляють радикальною полімеризацією. Такий спосіб призвів би до випадкової орієнтації метильних груп — утворюється так званий атактичний поліпропілен, який є аморфним. Аморфний поліпропілен маломіцний і як конструкційний матеріал майже непридатний.
Більшість поліпропілену, що виробляється сьогодні, отримують у присутності хлоридів титану як каталізатора, і при цьому утворюється ізотактичний поліпропілен.
