Процесор
Процесор в інформатиці означає дві речі:
А) Спочатку це частина системи (яку називають також процесорною підсистемою), призначена для поступового перетворення певних вхідних даних на вихідні (звідси й слово «процесор», яке латиною означає «обробник / той, хто змушує щось поступово просуватися вперед»). Точніше визначення: це підсистема системи обробки даних, яка отримує інформацію, попередньо закодовану вхідною підсистемою, обробляє ці дані й надсилає їх до вихідної підсистеми, де вони знову декодуються в інформацію.
Розрізняють процесори
- в апаратному забезпеченні, наприклад:
- центральний процесор (CPU)
- прискорений процесорний блок (APU)
- математичний співпроцесор (FPU)
- графічний процесор (GPU)
- звуковий процесор
- цифровий сигнальний процесор (DSP)
- спеціалізовані процесори введення та виведення
- (рідко) у програмному забезпеченні, тут насамперед:
- програми або програмні модулі, які відіграють у системі центральну роль; сьогодні перевагу надають терміну «рушій» (engine), див. engine
Б) У вужчому значенні сьогодні слово «процесор» означає лише центральний процесор
Кеш
Сучасні процесори, що використовуються в комп’ютерах або інших пристроях, які потребують швидкої обробки даних, оснащені так званим кешем. Кеш – це буферна пам’ять, що містить останні оброблені дані та команди і таким чином дає змогу швидко використати їх повторно.
- Процесор має до трьох різних рівнів кешу:
- Кеш першого рівня (L1 cache): цей кеш працює на частоті процесора. Він дуже малий (приблизно від 4 до 256 КБ), але завдяки розташуванню безпосередньо в ядрі процесора доступ до нього дуже швидкий.
- Кеш другого рівня (L2 cache): кеш L2 зазвичай розташований у процесорі, але не в самому ядрі, а його обсяг становить від 64 КБ до 12 МБ.
- Кеш третього рівня (L3 cache): це найповільніший із трьох рівнів буферної пам’яті, але водночас і найбільший (до 256 МБ).
