Теплообмінник
Теплообмінник – це пристрій, що служить для обміну енергією між системами та об’єктами з різними параметрами. Теплові пункти є частиною територій заводів і житлових масивів.
Вони забезпечують розподіл тепла для опалення окремих об’єктів і нагрівання гарячої води. Невеликим теплообмінником є радіатор центрального або поквартирного опалення, що передає тепло від водяного низьконапірного контуру в повітряне середовище квартири.
Теплообмінники поділяють на дві групи – без зміни фази та зі зміною фази. За конструкцією теплообмінної поверхні застосовують пластинчасті або трубчасті. У домогосподарствах теплообмінники є в системах опалення, у холодильниках і кондиціонерах, а також в автомобілях (радіатор охолодження двигуна й теплообмінник для обігріву салону) або для нагрівання води в басейні. За конструкцією теплообмінники поділяють на рекуперативні, регенеративні та змішувальні.
Теплообмінник зазвичай розраховують і під’єднують за схемою протитоку. За такого під’єднання він має значно вищу ефективність , ніж за прямотокової схеми. Якщо теплообмінник високий, тепло передається на великій довжині, і завдяки протитоковій схемі можна досягти значного зближення температур «первинний контур – вхід» і «вторинний контур – вихід». Високий теплообмінник також чинить більший опір, і для подолання втрат тиску знадобиться потужніший насос.
Втрати тиску можна зменшити, збільшивши кількість пластин: подвоєння кількості пластин зменшує втрати тиску до чверті
