Eshop roka 2025 s vykurovacou technikou

Центральне опалення

 

Центральне опалення або централізоване опалення – це система опалення, у якій теплота для обігріву кількох приміщень чи кількох будинків виробляється в одному місці й за допомогою теплоносія (вода, пара, повітря) подається до окремих приміщень.

Найпоширенішим є водяне опалення з температурою води до 100 °C. Централізоване виробництво теплоти дешевше, ККД великих котлів вищий, ніж у малих місцевих установок, і зменшується екологічне навантаження на довкілля.

 

Центральне опалення та його види

Види центрального опалення за теплоносієм


Ústredné kúrenieУ системах центрального опалення як теплоносій найчастіше використовують воду, водяну пару та повітря. Тому розрізняють водяні, повітряні та парові системи. Кожна з них має свої переваги й недоліки.


Парова система центрального опалення
 

Витрати на цей тип центрального опалення на перший погляд значно нижчі порівняно з іншими. 1 кг конденсованої пари віддає приблизно 535 ккал теплової енергії, що в 15–20 разів більше, ніж кількість теплоти, яку віддає 1 кг води. Тому й парові труби мають значно менший діаметр, ніж водяні трубопроводи.

Однак порівняння витрат є відносним. Насамперед слід усвідомити, що для отримання пари з води опалювальний прилад центрального опалення має бути майже постійно нагрітий до температури 100°C або навіть вище. У парових котлах теплоносій переміщується завдяки власному тиску. Тому немає потреби встановлювати насос у подавальний трубопровід. З боку конденсату паровій установці не потрібен розширювальний бак. Для транспортування пари використовують перепад тиску. Завдяки високому енергетичному вмісту застосовують трубопроводи малого перерізу. До недоліків, однак, належать передусім великі втрати теплоти через конденсат, небезпека корозії, високі температури поверхні опалювальних приладів і не в останню чергу аварійність системи.

Шукаєте фірму, яка змонтує Вам надійну систему центрального опалення? Перейдіть на сторінки каталогу фірм у розділі опалювальні прилади та розводка – виробництво, продаж, будівництво та монтаж і оберіть одну з фірм поблизу.
Для порівняння цін можна скористатися також системою Zadaj dopyt, де можна замовити
 розрахунок цінової пропозиції на опалювальні та будівельні роботи.


Водяна система центрального опалення
 

Druhy ústredného kúreniaЦе найпоширеніший тип центрального опалення з температурою води до 100°C (реально 50–80°C). Часто він слугує також джерелом гарячої води. Сучасні системи опалення забезпечують тепловий комфорт за економної роботи; вони вирізняються гідравлічним балансуванням, малим об'ємом води та опалювальними приладами великої площі. Завдяки регулюванню систем опалення експлуатаційні витрати можна знизити до мінімуму.

Регулятори (наприклад, кімнатні термостати) забезпечують оптимальну температуру в опалюваному приміщенні. Основним джерелом теплоти є підлоговий котел, розміщений у підвалі будівлі; у разі опалення кількох будівель або частин міста він розташований у центральній котельні. У цьому разі також говорять про водяну систему опалення. У котлі нагрівається вода, яка трубопроводами подається до опалювальних приладів. Циркуляція теплоносія відбувається природним шляхом або забезпечується циркуляційним насосом.


Повітряна система центрального опалення
 

Це найстаріша система центрального опалення. Її принцип був відомий ще в Стародавньому Римі: опалювані приміщення мали подвійну підлогу, а залежно від призначення й потреби – і подвійні стіни, між якими проходило гаряче повітря та димові гази, що обігрівали приміщення. Ця система продухів і каналів називалася гіпокауст (hypocaustum). Другу частину  становила установка для нагрівання повітря та його розподілу до окремих приміщень. Цю установку – іноді доповнену нагріванням води для купалень – називали hypocausis.

Повітряне центральне опалення, за якого гаряче повітря розподілялося безпосередньо в приміщення, використовували аж до початку 20 століття, переважно в громадських будівлях, зазвичай із вентиляторами для прискорення циркуляції. Через малу теплоємність повітря, однак, виникали великі втрати теплоти. Недоліком була також потреба в просторих, зазвичай мурованих шахтах  і те, що потік повітря постійно здіймав пил. Проте останніми роками ця система центрального опалення успішно повертається. Її використовують переважно в будинках із вентиляцією з рекуперацією тепла та там, де потреба в теплі мала. Тоді як, наприклад, у США існують величезні мережі повітряного центрального опалення, у наших краях із ним майже не зустрінешся.

 

Повітряна система центрального опалення
 
Це найстаріша система центрального опалення. Вона була відома ще в Стародавньому Римі й складалася з подвійної підлоги, а залежно від призначення та потреби – з подвійних стін, між якими проходило гаряче повітря та димові гази з опалюваного приміщення. Ця система продухів і каналів називалася гіпокауст (hypocaustum). Другу частину становила установка для нагрівання та розподілу повітря до окремих приміщень. Цю установку – іноді доповнену нагріванням води для купання – називали гіпокаузис.

Повітряне центральне опалення, за якого гаряче повітря розподіляється безпосередньо в приміщення, використовували аж до початку 20 століття, переважно в громадських будівлях, зазвичай із вентиляторами для прискорення циркуляції. Через малу теплоємність повітря, однак, виникали великі втрати теплоти. Недоліком була також потреба в просторих, зазвичай мурованих шахтах і те, що потік повітря постійно здіймав пил. Проте останніми роками ця система центрального опалення успішно повертається. Її використовують переважно в будинках із вентиляцією з рекуперацією тепла та там, де потреба в теплі мала. Тоді як, наприклад, у США існують величезні системи повітряного центрального опалення, у нас із ними майже не зустрінешся.

Vytvořil Shoptet | Design Shoptak.cz.