Цинк
Цинк, Zincum (від нім. Zink), – хімічний елемент періодичної системи елементів з символом Zn і протонним числом 30. Цинк – м'який легкоплавкий метал, який використовують із середньовіччя. Він входить до складу різних сплавів. Його використовують у виробництві барвників, а його наявність у їжі необхідна для правильного розвитку організму, проте надмірна кількість може бути шкідливою.
Поширення та виробництво
У земній корі він представлений досить багато. Середній вміст становить приблизно 100 mg/kg. І в морській воді його концентрація досить висока – 0,01 міліграма в одному літрі. Вважають, що у Всесвіті на один атом цинку припадає приблизно 100 мільйонів атомів водню.
Основним мінералом і рудою для промислового виробництва цинку є сфалерит, хімічно – сульфід цинку ZnS. Іншим мінералом цинку є смітсоніт (раніше каламін), карбонат цинку ZnCO3, а також оксид цинку – цинкіт. Зрідка в природі трапляється й елементарний, металевий цинк. Цинк – досить реакційноздатний елемент, на повітрі він вкривається шаром карбонату та оксиду цинку
Найуживаніші сполуки
- оксид цинку – фармація, косметика
- карбонат цинку – фармація, косметика
- оротат цинку (цинку оротат) – фармація
- сульфат цинку (нар. білий купорос)
- хлорид цинку – трапляється також у деяких батареях
.

