Eshop roka 2025 s vykurovacou technikou

Кріплення колекторів – похилий дах, плоский дах, фасад

Сонячний колектор настільки хороший, наскільки хороше його кріплення. Ви можете купити найякісніший плоский або вакуумний колектор на ринку, але якщо конструкція, яка тримає його на даху, фасаді чи на землі, не відповідає типу даху, куту нахилу, орієнтації та навантаженню вітром і снігом у даній місцевості, рано чи пізно це закінчиться проблемою – від зниженої потужності через протікання даху до відриву колектора за сильнішого вітру. Саме тому кріпленню колекторів на практиці приділяють таку саму увагу, як і вибору самого колектора, хоча це «лише» монтажний елемент, про який у маркетингових матеріалах говорять найменше.

Три способи кріплення колектораПохилий дахГаки до кроквиПовторює нахил дахуЧерепиця, листовий метал, бобровий хвістПлоский дахРегульований нахилМін. 15° (самоочищення)Анкерне кріплення або баластФасад / земляФасад: майже вертикальноЗемля: регульована стійкаБез використання даху

Огляд трьох основних способів кріплення сонячних колекторів.

У цій статті ми розглянемо три основні ситуації, з якими найчастіше стикаємося під час монтажу сонячної системи для нагрівання води: похилий дах із різними типами покрівлі, плоский дах із регульованим нахилом і, нарешті, фасад або вільна ділянка, де колектори розміщують тоді, коли дах із якоїсь причини не підходить. Ми пояснимо, чому конструкція має точно збігатися з розмірами конкретного типу колектора, який нахил оптимальний і чому для плоских дахів майже завжди обирають щонайменше 15°, а також як кріплення пов'язане з рештою сонячного комплекту – від розведення трубопроводу через насосну групу до регулювання й заповнення контуру.

Нагадаймо на початку й ширший контекст: сонячна система для нагрівання води (водяний сонячний комплект) складається із сонячних колекторів на даху, які нагрівають теплоносій (суміш води та антифризу), сонячного бака з теплообмінником, насосної групи й блока керування. Система доповнює, а не повноцінно замінює основне джерело тепла – котел чи тепловий насос – і найбільше покриває нагрівання ГВП саме влітку. Кріплення колекторів – це перший фізичний крок, від якого залежить усе інше, тому ми присвячуємо йому окрему детальну статтю.

Чому кріплення колекторів ключове і для потужності, і для безпеки

Кріплення колекторів насправді виконує два завдання одночасно, і обидва однаково важливі. Перше – суто механічна безпека: колектор із рамою та скляною захисною панеллю разом із наповненням важить десятки кілограмів і протягом усього року, часто десятки років, зазнає дії вітру, снігу, дощу та коливань температури. Конструкція повинна надійно тримати його за будь-якої погоди, яка може виникнути в даній місцевості, включно з поривчастим вітром під час бурі чи навантаженням від мокрого снігу. Друге завдання – забезпечити оптимальний нахил та орієнтацію колектора щодо сонця, адже саме від кута падіння сонячних променів залежить, скільки енергії колектор реально виробить за рік.

Тому колектори кріплять спеціалізованою монтажною конструкцією залежно від типу даху – похилий дах із різними видами покрівлі (черепиця, листовий метал, бобровий хвіст), плоский дах із регульованим нахилом (зазвичай 15° або більше для самоочищення дощем) або фасад чи земля. Ключове, що конструкція повинна точно відповідати розмірам конкретного типу колектора – універсальної конструкції «на все» на практиці не існує, адже крок кріплень, довжина профілів і спосіб анкерного кріплення відрізняються залежно від виробника та моделі колектора. Тому під час замовлення конструкції завжди вказують точний тип і розмір колектора, до якого конструкція має підходити.

Неправильно підібрана або неправильно змонтована конструкція проявляється на практиці кількома способами: колектор може мати неправильний нахил і тим самим нижчу річну потужність, може виникати механічне навантаження на раму колектора (що скорочує його термін служби), у місцях проходу крізь покрівлю може протікати, а в найгіршому випадку під час екстремального вітру конструкція разом із колектором може відірватися. Саме тому рекомендуємо доручати монтаж фірмі з досвідом саме із сонячними системами, а не лише із загальнобудівельною чи покрівельною практикою – деталі кріплення до крокви, ущільнення проходів і статичного розрахунку навантаження вітром вимагають специфічних знань.

Кріплення на похилому даху: черепиця, листовий метал, бобровий хвіст

Похилий дах у Словаччині – найчастіше місце монтажу сонячних колекторів, і то просто тому, що більшість приватних будинків має похилий дах із доброю орієнтацією на південь або південний захід. Принцип кріплення на похилому даху загалом подібний до фотоелектричних панелей: до крокви (несучого елемента крокв'яної системи) кріпиться покрівельний гак або анкерний елемент, який проходить крізь покрівлю назовні, а на ці гаки згодом закріплюють монтажні профілі (рейки), до яких зрештою кріпиться сама рама колектора. Кількість гаків та їх розміщення залежить від розміру й ваги колектора, а також від передбачуваного снігового та вітрового навантаження в даній місцевості.

Тип покрівлі при цьому принципово впливає на спосіб, яким гак виводиться крізь дах назовні та як навколо нього ущільнюється прохід:

  • Черепична покрівля – найпоширеніший випадок. Використовуються покрівельні гаки, сформовані точно під профіль даної черепиці (існують різні варіанти для різних типів черепиці), які підвішуються на лату або вкручуються безпосередньо в крокву, причому черепиця в місці гака трохи підрізається або використовується спеціальна прохідна черепиця. Перевагою черепичної покрівлі є те, що сам прохід гака відносно легко ущільнити, оскільки черепиця за принципом уже передбачає перекриття стиків.
  • Покрівля з листового металу (фальцева покрівля, трапецієподібний профнастил, металочерепиця) – тут, як правило, використовуються спеціальні анкерні елементи, призначені безпосередньо для даного типу металевої покрівлі, часто з гумовим або силіконовим ущільненням і проходом через хвилю чи фальц листа в місці, де його можна найкраще ущільнити. У разі листового металу важливо стежити, щоб анкерний елемент не порушував відведення дощової води по хвилях листа і щоб запобігти електрохімічній корозії під час контакту різних металів.
  • Бобровий хвіст (бобровий хвіст – черепиця) – малі, щільно вкладені черепиці вимагають власного типу гака, пристосованого до меншого формату та густішого кроку обрешітки, подібно до класичної черепиці, лише з тоншим розмірним пристосуванням.

Після встановлення гаків на них кріплять монтажні профілі (зазвичай алюмінієві, стійкі до корозії), які створюють площину, на яку колектор укладається та механічно закріплюється затискачами, що точно підходять до рами даного колектора. На похилому даху, як правило, використовується сам нахил даху – колектор повторює нахил покрівлі, що знижує аеродинамічне навантаження на конструкцію (вітер «не затримується» на колекторі, поставленому перпендикулярно до даху, а ковзає по його поверхні так само, як по решті даху). Якщо нахил даху не є оптимальним для сонячного приросту (наприклад, дуже плоский похилий дах або невдала орієнтація), існують і надбудовні конструкції, які злегка відкидають колектор під кращим кутом, хоча це вже збільшує навантаження вітром і вимагає ретельнішого статичного проєкту.

Кріплення на плоскому даху: регульований нахил і самоочищення

На плоскому даху колектор, природно, не повторює жодного наявного нахилу – дах горизонтальний або лише з мінімальним ухилом для відведення води – тому тут завжди використовується окрема несуча конструкція, яка нахиляє колектор під потрібним кутом. Саме тут до уваги береться, наприклад, кріпильний комплект для колекторів на плоский дах з нахилом 15°, який сконструйований точно для колектора типу KS 2100F площею 1,82 м² – знову ж таки, розміри конструкції мають збігатися з конкретним типом і розміром колектора, це не універсальна деталь.

Нахил колектора залежно від типу кріплення (°)Плоский дах (мін.)15°Плоский дах (вищий)30-45°Похилий дах (приклад)38°Фасад~90°

Порівняння типового нахилу колектора за різних способів монтажу.

Нахил 15° для плоских дахів обирають як практичний мінімум, і то одразу з двох причин. Перша – ефект самоочищення: дощ повинен мати достатній нахил, щоб змити з поверхні захисного скла пил, пилок і забруднення без потреби ручного чищення; за надто плоского розміщення (близько 0°) на склі тримається бруд, який з часом помітно знижує потужність колектора. Друга причина – відведення дощової води із самого даху під конструкцією: колектор, розміщений майже горизонтально, міг би в місці контакту з конструкцією затримувати воду й прискорювати деградацію покрівлі чи гідроізоляції. Вищий нахил (наприклад, від 30° до 45°) обирають тоді, коли це дозволяє статика даху і проєктувальник хоче наблизити річний сонячний приріст до значень, звичайних для похилого даху з оптимальною орієнтацією.

Так само важливе питання, як кріпиться конструкція на плоскому даху, оскільки тут немає крокви, до якої можна було б безпосередньо вкрутити. На практиці використовуються в принципі два підходи:

  • Кріплення безпосередньо до несучої конструкції даху – крізь покрівельний шар і гідроізоляцію свердлять отвір, несучий елемент закріплюють у залізобетонному перекритті чи іншому несучому шарі, а прохід ретельно, зазвичай подвійно, ущільнюють відповідною манжетою чи герметиком, сумісним з даною гідроізоляцією. Цей метод механічно найнадійніший, але втручання в суцільний гідроізоляційний шар вимагає фахової роботи, ідеально за участі виконавця покрівлі, щоб збереглася гарантія на покрівельний шар.
  • Баластна конструкція без проходу – конструкція не кріпиться крізь дах, а є достатньо важкою або навантажена додатковими вантажами (наприклад, бетонними плитками чи контейнерами з гравієм), щоб власною вагою протистояти підйомній силі та зсуву, спричиненим вітром. Перевагою є те, що не втручаються в гідроізоляцію даху, недоліком – вища загальна вага на даху, яку має витримати несуча конструкція будівлі, та потреба точного розрахунку потрібного баласту залежно від вітрового району та висоти будівлі.

Вибір між обома підходами залежить від типу даху, його несучої здатності, вітрового району та від того, чи можна без ризику втручатися в наявну гідроізоляцію. В обох випадках діє правило, що орієнтація рядів колекторів на плоскому даху обирається так, щоб вони не затінювали один одного – відстань між рядами колекторів має враховувати висоту сонця над обрієм і взимку, коли сонце найнижче, інакше задній ряд колекторів більшу частину зимового дня лежав би в тіні переднього ряду.

Кріплення на фасаді або на землі

Не кожна будівля має дах, придатний для встановлення колекторів – іноді бракує достатньо великої площі з відповідною орієнтацією, іноді дах уже повністю зайнятий фотоелектричними панелями, або власник з естетичних чи статичних причин не хоче додаткового навантаження на даху. У таких випадках до уваги береться монтаж на фасад будівлі або на окрему конструкцію на землі (чи на терасі, пергола або окремому навісі).

Монтаж на фасаді має свої особливості. Колектор у цьому випадку орієнтований майже вертикально (близько 90° від горизонтальної площини), що з погляду річного приросту менш вигідно, ніж оптимальний нахил близько 30–45°, типовий для даху, проте має й свої переваги: взимку, коли сонце низько над обрієм, промені падають на вертикальний фасад під сприятливішим кутом, ніж на плоский дах, тож вертикальне розміщення частково компенсує нижчий загальний річний приріст кращою потужністю саме в зимові місяці, коли домогосподарство потребує енергії найбільше. Конструктивно йдеться про кріплення до мурування чи несучої стіни за допомогою анкерних елементів із достатньою несучою здатністю, з проходом можливого трубопроводу крізь стіну одразу під колектором або поряд із ним, що скорочує трасу розведення до технічного приміщення.

Монтаж на землі або на окремій конструкції (наприклад, у приватного будинку з похилим дахом, орієнтованим невдало на північ, але з достатньо великою ділянкою на південь від будинку) розв'язується подібно до плоского даху – окрема стійка з регульованим нахилом, закріплена або в бетонних фундаментних опорах, залитих у землю, або навантажена баластом. Перевагою є простий доступ під час монтажу та сервісу й можливість обрати ідеальний нахил та орієнтацію незалежно від форми даху. Недоліком є довша траса трубопроводу між колектором і технічним приміщенням (більше тепловтрат на трасі та вищі витрати на розведення) і потреба захищати нижню частину конструкції та прокладання трубопроводу від механічного пошкодження, наприклад, під час косіння газону чи руху техніки на ділянці.

У всіх трьох випадках (похилий дах, плоский дах, фасад/земля) спільним знаменником є те, що кріпильна система проєктується на конкретний тип і кількість колекторів, конкретну місцевість (вітровий і сніговий район згідно з чинними нормами) та конкретний спосіб кріплення до несучої конструкції будівлі. Допомогу у виборі правильної конструкції Ви можете отримати безпосередньо через докладну інструкцію монтаж сонячної системи – покроковий порядок, де кріплення колекторів зараховано як один із перших кроків реалізації.

Чим кріплення відрізняється між плоскими та вакуумними колекторами

Плоский проти вакуумного колектора – кріпленняПлоский колекторРама як закрите вікноКріплення по периметру рамиДешевший, міцнішийВакуумний колекторТрубки в збірній головціТримає головку та раму трубокТрубку можна замінити

Інша форма колектора вимагає й інакше розв'язаного кріплення.

Вибір між плоским і вакуумним (трубчастим) колектором безпосередньо впливає й на конструкцію кріплення, оскільки обидва типи мають різну форму, вагу та розподіл навантаження. Плоскі колектори мають абсорбційну поверхню, вкриту загартованим склом в ізольованій рамі – це компактний, закритий «ящик», схожий на велике вікно, який кріпиться по всьому периметру рами, подібно до згаданої фотоелектричної панелі. Вони дешевші, механічно міцніші (наприклад, щодо граду) і зазвичай достатні для нагрівання ГВП у наших кліматичних умовах, що робить їх найчастішим вибором для приватних будинків і з погляду кріплення – для них існує найбільше перевірених стандартизованих монтажних комплектів, включно з уже згаданим комплектом для плоского даху з нахилом 15°.

Вакуумні (трубчасті) колектори мають вищий ККД, особливо за низьких зовнішніх температур і нижчої інтенсивності сонячного випромінювання, але дорожчі й тендітніші – складаються з ряду окремих скляних трубок, закріплених у спільному збірному трубопроводі (колекторній головці). З погляду кріплення це означає, що несуча конструкція тримає насамперед цю збірну головку й раму, у яку вставлені трубки, при цьому окремі трубки у багатьох випадках можна під час монтажу чи пізніше під час заміни окремо висувати й засувати без демонтажу всієї конструкції. Це практична перевага під час сервісу (пошкоджену трубку можна замінити без втручання в кріплення), з іншого боку, загальна конструкція вакуумних колекторів, як правило, трохи вимогливіша до точного балансування та закріплення через інший розподіл ваги порівняно з плоским колектором. Докладніші відмінності між обома типами, включно з рекомендаціями, коли варто сягнути по дорожче вакуумне рішення, знайдете в статті плоскі та вакуумні сонячні колектори.

Upevňovacia sada pre kolektory na plochú strechu do sklonu 15°

Кріпильний комплект для колекторів на плоский дах з нахилом 15°, для колектора KS 2100F 1,82 м²

Монтажна конструкція для кріплення плоского колектора на плоский дах, з регульованим нахилом – точно за розмірами пристосована до колектора KS 2100F.

Ціна: 117,34 €

З'єднання конструкції з розведенням трубопроводу

Кріплення колектора – не окремий, ізольований крок – воно безпосередньо пов'язане і з тим, як до нього підводиться та як від нього відводиться теплоносій. Розведення між колектором і технічним приміщенням веде або класичний мідний чи нержавіючий трубопровід, або попередньо ізольована гнучка труба 2в1 (подача й зворотна лінія в одній гнучкій, уже ізольованій оболонці) – вона скорочує час монтажу, оскільки її не потрібно додатково ізолювати ні на даху, ні в шахті. Саме під час монтажу на даху ця економія часу відчутна, адже робота на висоті завжди повільніша й складніша, ніж робота на землі чи в технічному приміщенні.

Траса трубопроводу від колектора має бути спланована вже під час проєктування кріплення – конструкція повинна дозволяти прокладання трубопроводу без зайвих різких вигинів одразу біля колектора й має захищати трубопровід від механічного пошкодження (наприклад, від протирання об край покрівлі чи конструкції під час вітру). На похилому даху трубопровід зазвичай прокладають уздовж лати або крокви до спільного проходу крізь дах, на плоскому даху – по поверхні даху до проходу або шахти, а за фасадного монтажу траса найкоротша, оскільки технічне приміщення часто розташоване безпосередньо за стіною, на якій закріплений колектор.

Конкретне рішення розведення можна переглянути, наприклад, на сонячній гнучкій трубі 2 в 1, довжиною 10 м – попередньо ізольованому здвоєному трубопроводі, який постачається в бухті й просто укладається вздовж конструкції колектора до проходу крізь дах. Там, де, навпаки, обирають класичне рішення з окремими трубопроводами, часто використовується нержавіючий трубопровід, гофрований шланг – гнучкий нержавіючий трубопровід, стійкий до високих температур, яких теплоносій у сонячному колекторі зазвичай досягає, особливо в літні місяці за високого сонячного випромінювання та низького водорозбору гарячої води. Більше про вибір і монтаж розведень знайдете в статті сонячний трубопровід і нержавіючі гофровані шланги – як вони працюють.

Solárna flexi rúrka 2 v 1, 10 m

Сонячна гнучка труба 2 в 1, 10 м

Попередньо ізольований гнучкий здвоєний трубопровід (подача й зворотна лінія в одній оболонці) для швидкого монтажу розведення між колектором на даху та технічним приміщенням.

Ціна: 308,75 €

Що йде після монтажу конструкції: бак, насосна група та регулювання

Саме кріплення колектора – лише перший крок фізичної реалізації – щоб система реально працювала, вона має бути підключена до ще трьох елементів комплекту. Перший – сонячний бак, який на відміну від звичайного бойлера має додатково щонайменше один теплообмінник, підключений до сонячного контуру (часто й другий теплообмінник для догрівання котлом) – вода нагрівається опосередковано, сонячний теплоносій циркулює окремо в замкненому контурі й не контактує з господарською водою. Який тип і розмір бака підходить для Вашого будинку, дізнаєтеся зі статті який сонячний бак мені потрібен.

Другий елемент – насосна група, яка містить насос, запірні клапани, термометри чи манометри та запобіжний клапан – в одному компактному блоці полегшує монтаж і сервіс. Саме тому насосну групу, як правило, монтують безпосередньо в технічному приміщенні біля бака, а не біля колектора на даху, куди веде вже лише сам трубопровід. Прикладом є сонячна насосна група ZP2-12 ECO – повна насосна група (циркуляційний насос, клапани, манометри, запобіжний клапан) для циркуляції сонячного теплоносія між колектором і баком.

Третій елемент – блок керування (сонячний), який порівнює температуру на колекторі та в баку за допомогою датчиків – коли колектор тепліший за бак на задану різницю, вмикає циркуляційний насос сонячної групи. Один із датчиків при цьому розміщують безпосередньо на колекторі або в безпосередній близькості від нього, що є ще однією причиною, чому вже під час проєктування кріплення колектора враховують і прокладання кабелю датчика вздовж трубопроводу – тією самою трасою, якою веде й сам сонячний трубопровід. Прикладом блока керування є Euroster 813 Solar, який слугує для керування насосом за різницею температур між колектором і баком. Докладніше про вибір і налаштування регулювання та насосних груп пишемо в статті блоки керування та насосні групи сонячних систем.

Solárna čerpadlová jednotka ZP2-12 ECO

Сонячна насосна група ZP2-12 ECO

Повна насосна група (циркуляційний насос, клапани, манометри, запобіжний клапан) для циркуляції сонячного теплоносія між колектором і баком.

Ціна: 750,55 €

Сонячна система таким чином доповнює основне джерело тепла – котел чи тепловий насос – особливо під час нагрівання ГВП в літні місяці. Як саме сонячне нагрівання співпрацює з котлом протягом року та коли догрівання вмикається автоматично, пояснюємо в статті сонячне нагрівання як доповнення до котла.

Заповнення, видалення повітря та розширювальний бак після монтажу конструкції

Після завершення кріплення колектора, підключення трубопроводу та приєднання до бака й насосної групи настає останній крок – заповнення та видалення повітря із сонячного контуру. Сонячний контур – це замкнена напірна система з власним розширювальним баком, який компенсує об'ємне розширення теплоносія за високих температур – влітку температура рідини на колекторі може досягати високих значень, особливо якщо тепло з колектора тимчасово нікуди віддати (наприклад, коли бак уже повністю нагрітий), і без достатньо розрахованого розширювального бака тиск у контурі міг би небезпечно зрости.

Контур заповнюють і видаляють із нього повітря ручним або електричним заправним насосом через заправні клапани, подібно до опалювального контуру – рідину під тиском нагнітають у систему вгору до колектора, при цьому одночасно витісняється повітря через клапани для видалення повітря, які, як правило, розташовані в найвищій точці контуру, тобто безпосередньо біля колектора або одразу під ним. Саме тому важливо, щоб конструкція кріплення забезпечувала безпечний і зручний доступ до клапана видалення повітря під час першого заповнення, а також під час можливого доповнення системи через роки експлуатації – якщо колектор закріплений так, що до клапана можна дістатися лише ризикованою акробатикою на краю даху, це значно ускладнює звичайний сервіс.

Ретельне видалення повітря важливе й тому, що повітряна пухирка, захоплена в найвищій точці контуру (тобто саме біля колектора), перешкоджала б руху теплоносія і локально могла б спричинити перегрівання рідини в цьому місці. Після першого заповнення та видалення повітря система запускається, і блок керування бере на себе автоматичну роботу – вмикає й вимикає насос за різницею температур між колектором і баком без подальшого втручання оператора, за винятком регулярної щорічної перевірки тиску, стану антифризної суміші та герметичності з'єднань. Звичайні несправності та сервісні роботи, включно з періодичним доповненням і перевіркою тиску, докладно описуємо в статті сервіс, заповнення та часті несправності сонячних систем.

Реальні приклади з практики

Монтаж на похилому даху – приклад із практикиГаки до кроквиПрофілі на гакахКріпленняколектораТруба до проходуПідключення добакаЗаповнення тавидалення повітря

Порядок монтажу від кріплення колектора аж до запуску контуру на реальному прикладі.

Приватний будинок із похилим дахом, вкритим випаленою черепицею. Йдеться про окремо розташований приватний будинок із двосхилим дахом з нахилом приблизно 38°, з південною орієнтацією одного скату без затінювальних перешкод (ні димохід, ні мансардне вікно не заходять на площу, передбачену для колекторів). На даху встановлено два плоскі колектори поруч, закріплені за допомогою покрівельних гаків, сформованих під конкретний тип випаленої черепиці, підвішених безпосередньо на лату й закріплених шурупами в кроквах. Монтажні профілі, що з'єднують гаки, створили площину, яка повторює нахил даху, тому колектори виступають у бік вітру не більше, ніж необхідно. Розведення до технічного приміщення в підвалі було виконане попередньо ізольованою гнучкою трубою 2в1, яка йшла вздовж конструкції до спільного проходу крізь дах біля фронтонної стіни, звідки продовжувалася фасадом униз до технічного приміщення. Завдяки цьому відпала потреба в додатковій ізоляції трубопроводу безпосередньо на даху, що за роботи на висоті завжди становить ризик і втрату часу. Прохід крізь дах було ущільнено спеціальною манжетою, сумісною з даним типом черепиці, з подвійним перекриттям навколишньої черепиці для надійності проти протікання. Систему підключили до сонячного бака з двома теплообмінниками (сонячним і для догрівання котлом), насосної групи та блока керування, що порівнює температуру колектора й бака. Після першого заповнення та видалення повітря з контуру (клапан видалення повітря було розташовано одразу під гребенем даху, доступний із драбини без потреби ходити по даху) система перейшла на автоматичну роботу й улітку покриває переважну більшість споживання ГВП без потреби догрівання котлом.

Приватний будинок із плоским дахом (бунгало). Другий типовий випадок – одноповерховий приватний будинок із плоским дахом і класичною структурою (несуче залізобетонне перекриття, теплоізоляція, суцільна гідроізоляційна плівка). Оскільки дах не має жодного природного нахилу, придатного для колектора, потрібно було обрати окрему несучу конструкцію з регульованим нахилом – у цьому випадку кріпильний комплект для колекторів на плоский дах з нахилом 15°, що відповідає розмірам встановленого колектора. Оскільки власник не хотів втручатися в суцільну гідроізоляційну плівку (щоб не втратити гарантію на покрівельний шар, яку надав виконавець покрівлі), було обрано варіант баластної конструкції – несуча рама була достатньо навантажена бетонними плитками, розміщеними за рекомендацією виробника конструкції так, щоб власною вагою протистояти підйомній силі за сильного вітру, без жодного проходу крізь плівку. Нахил 15° забезпечив, що дощова вода надійно змиває пил і пилок з поверхні скла колектора, тому не знадобилося жодного ручного чищення навіть після кількох місяців експлуатації. Розведення до технічного приміщення було в цьому випадку виконане класичним нержавіючим гофрованим шлангом, прокладеним по поверхні даху до проходу крізь дах у місці наявної вентиляційної шахти, де прохід уже був конструктивно вирішений, і не потрібно було створювати новий. Ця комбінація – баластна конструкція без проходу крізь плівку, наявна шахта для прокладання трубопроводу – уможливила реалізацію без жодного ризику для первинної гідроізоляції даху.

Поширені запитання щодо кріплення колекторів

Чи можна використати ту саму монтажну конструкцію для будь-якого колектора?
Ні. Конструкція повинна точно відповідати розмірам і вазі конкретного типу та розміру колектора – крок кріплень, довжина профілів і спосіб анкерного кріплення відрізняються залежно від виробника та моделі. Тому монтажні комплекти завжди продаються як комплект «для колектора типу XY», а не як універсальна деталь.

Який мінімальний нахил для колектора на плоскому даху?
На практиці як мінімум зазвичай обирають 15°, насамперед для самоочищення дощем і відведення води з-під конструкції. Нижчий нахил збільшує ризик того, що на склі колектора довго триматимуться пил і забруднення, що знижує потужність.

Чи потрібно під час монтажу на плоский дах завжди свердлити гідроізоляцію?
Ні, існують і баластні конструкції, які не кріпляться крізь покрівельний шар, а протистоять підйомній силі власною вагою чи додатковим баластом. Вибір залежить від несучої здатності даху, вітрового району та від того, чи доцільно втручатися в наявну гідроізоляцію.

Чи кріплення на фасаді так само потужне, як на даху?
З погляду цілорічного приросту вертикальний монтаж на фасаді, як правило, менш вигідний, ніж оптимальний нахил на даху, проте в зимові місяці, коли сонце низько над обрієм, вертикальне розміщення може дати напрочуд добру потужність саме тоді, коли домогосподарство потребує її найбільше.

Як тип покрівлі похилого даху пов'язаний з вибором анкерного елемента?
Принципово – для черепиці, металевої покрівлі й бобрового хвоста існують різні типи покрівельних гаків і прохідних елементів, сформовані точно під даний профіль покрівлі, щоб прохід можна було надійно ущільнити, а гак безпечно підвісити чи прикрутити.

Де розміщується клапан видалення повітря сонячного контуру?
Як правило, в найвищій точці контуру, тобто безпосередньо біля колектора або одразу під ним. Тому важливо, щоб конструкція кріплення забезпечувала до цього місця безпечний доступ під час першого заповнення й під час пізнішого сервісу.

Чи впливає тип трубопроводу (гнучка труба проти мідного/нержавіючого трубопроводу) на спосіб кріплення колектора?
На саме кріплення колектора – безпосередньо ні, але впливає на трасу прокладання вздовж конструкції та прохід крізь дах – попередньо ізольована гнучка труба 2в1 прокладається як єдине ціле й не потребує додаткової ізоляції на даху, що скорочує час монтажу на висоті.

Чому сонячний контур має власний розширювальний бак, коли його має й опалювальний контур?
Сонячний контур – окрема замкнена напірна система, відокремлена від опалювального контуру теплообмінником у баку. Теплоносій у ньому влітку досягає високих температур і потребує власного розширювального бака для компенсації об'ємного розширення, незалежно від опалювальної системи.

Чи можна вакуумний колектор закріпити на ту саму конструкцію, що й плоский?
Не безпосередньо – вакуумні колектори мають інший розподіл ваги (збірна головка й ряд скляних трубок замість закритої рами), тому для них використовують конструкції, пристосовані саме до цієї форми, хоча принцип кріплення до даху чи фасаду концептуально подібний.

Пов'язані теми

Якщо Ви не впевнені щодо відповідного типу кріплення для Вашого даху, напишіть нам тип покрівлі та нахил – охоче допоможемо з вибором конструкції.

Відповідні моделі Ви можете обрати в категорії Сонячні комплекти та колектори.

Маєте запитання щодо цієї теми?

Не можете визначитися чи вирішуєте конкретну ситуацію у Вашому домогосподарстві? Напишіть нам – охоче допоможемо.

Не заповнюйте це поле:
Vytvořil Shoptet | Design Shoptak.cz.