Eshop roka 2025 s vykurovacou technikou

Монтаж теплового насоса - що потрібно знати

Чому правильний монтаж теплового насоса є таким же важливим, як і вибір самого пристрою

Тепловий насос – це з точки зору інженерії надійний пристрій. Більшість несправностей та скарг на високе споживання енергії не пов’язані з самим компресором чи електронікою, а з якістю монтажу. Неправильно підібраний контур опалення, неоптимальне розташування зовнішнього блоку, відсутність гідравлічного роздільника або недостатнє підключення до електромережі можуть знизити реальний коефіцієнт продуктивності (COP/SCOP) на 20–30% відносно показників, зазначених у каталозі. Хоча сам пристрій може прослужити 15–20 років, помилка під час встановлення впливатиме протягом усього цього часу – у вигляді вищих рахунків за електроенергію, шуму, недостатньої потужності обігріву під час морозів або передчасного зносу компресора. У цій статті ми розглянемо, на що слід звернути увагу під час монтажу теплового насоса – від підготовки до розміщення блоків, підключення до електромережі, гідравлічного з’єднання, до введення в експлуатацію та типових помилок, яких можна уникнути.

Стаття має інформаційний та консультативний характер і не прив’язана до конкретного виробника. На даний момент у категорії Теплові насоси ми тимчасово не маємо в наявності жодної конкретної моделі, але інформація нижче є актуальною незалежно від бренду та типу пристрою, який ви оберете.

Типи теплових насосів та їх різні вимоги до встановлення

Першим кроком перед будь-яким монтажем є визначення типу теплового насоса, оскільки кожен має абсолютно різні вимоги до простору, будівельних змін та дозволів.

  • Повітря-вода (спліт та моноблок): найпоширеніший тип в Україні завдяки простій установці без земляних робіт. Потребує відповідного місця на фасаді, терасі або біля будинку для зовнішнього блоку, а у випадку спліт-системи – також підключення холодоагентом до внутрішнього блоку.
  • Земля-вода (з земляним колектором): потребує ділянки з достатньою площею (площинний колектор) або можливості буріння вертикальних свердловин (глибинний колектор). Буріння зазвичай потребує повідомлення органів геологічної служби та проведення геологічного дослідження.
  • Земля-вода (з вертикальними свердловинами): найвища початкова інвестиція в земляні роботи, але найстабільніше та енергоефективніше джерело, оскільки температура ґрунту на глибині кількох метрів залишається майже постійною протягом усього року (приблизно 8–12 °C).
  • Вода-вода: використовує підземну воду через всмоктувальну та дренажну свердловину, потребує достатньої пропускної здатності та якості води, а в багатьох випадках – дозволу на відбір підземної води від органів державного управління водними ресурсами.

Для більшості приватних будинків в Україні сьогодні реалізується варіант повітря-вода – він найшвидший у встановленні (зазвичай 1–3 дні), не потребує земляних робіт чи спеціальних дозволів і завдяки сучасним інверторним компресорам, які працюють навіть при зовнішніх температурах значно нижче нуля, має порівнянну ефективність із земляними системами.

Підготовка до монтажу: теплові втрати та правильний розрахунок потужності

Найпоширеніша помилка, яка все ще трапляється, – це оцінка потужності теплового насоса «на око» або за допомогою простого розрахунку на м². Правильний підхід – навпаки:

  1. Розрахунок теплових втрат будівлі – найкраще відповідно до стандарту ДСТУ EN 12831, який враховує склад зовнішньої оболонки, площу та тип вікон, орієнтацію за сторонами світу, повітрообмін та внутрішню розрахункову температуру в окремих кімнатах.
  2. Вибір бівалентної точки – температури, при якій тепловий насос перестає самостійно покривати всі теплові втрати будинку і вступає в дію додаткове джерело тепла (див. розділ нижче).
  3. Визначення температурного падіння системи опалення – різниці між температурою води на вході та виході з теплового насоса (зазвичай 5, 7 або 10 К), що безпосередньо впливає на розмір необхідних опалювальних приладів.
  4. Вибір потужності пристрою – з запасом безпеки зазвичай до 10%, ніколи не варто переоцінювати на десятки відсотків «для впевненості», оскільки це призводить до частих ввімкнень і вимкнень компресора (так званий цикл), нижчої ефективності та швидшого зносу.

Орієнтовне споживання тепла існуючих приватних будинків в Україні в реальності коливається в таких межах (фактичне значення завжди розраховується індивідуально):

Тип будівліПитома теплова втратаОрієнтовна потужність ТН на 120 м²
Неутеплений старий будинок (до 1990 р.)80 – 120 Вт/м²10 – 14 кВт
Частково утеплений будинок50 – 80 Вт/м²7 – 10 кВт
Утеплений будинок відповідно до сучасних норм30 – 50 Вт/м²4 – 6 кВт
Низькоенергетичний / пасивний будинок10 – 30 Вт/м²2 – 4 кВт

Точний розрахунок завжди рекомендуємо доручити проектувальнику або досвідченій монтажній компанії – спрощений розрахунок за таблицею служить лише для первинної орієнтації перед консультацією.

Розміщення зовнішнього блоку

Для типу повітря-вода розміщення зовнішнього блоку є одним з найважливіших рішень у всьому проекті – воно впливає на ефективність, рівень шуму та термін служби пристрою.

Вільний потік повітря: блок всмоктує великий об’єм повітря (зазвичай 2 000 – 6 000 м³/год залежно від потужності) і такий самий об’єм охолодженого повітря видуває назад. Якщо вихід повітря заблокований стіною, парканом або іншим об’єктом, повітря циркулює назад у всмоктування, температура на вході падає і ефективність значно погіршується – це називається зворотним потоком.

Рекомендовані відстані, які зазвичай рекомендуються на практиці (конкретні значення відрізняються залежно від виробника і завжди слід перевіряти в інструкції з монтажу):

  • від стіни будинку або сусідньої будівлі спереду (сторона виходу): мінімум 100–150 см вільного простору;
  • від бічної стіни або перешкоди: мінімум 30–50 см;
  • від межі ділянки сусіда через шум: згідно з дослідженням шуму, орієнтовно 3–5 м при звичайних потужностях для приватного будинку;
  • над блоком (виступаючий дах, балкон): достатньо місця, щоб запобігти поверненню теплого відпрацьованого повітря та накопиченню снігу на блоці.
СТІНА БУДИНКУ Зовнішній блок ТН мін. 30–50 см мін. 100–150 см вільний вихід повітря межа ділянки 3–5 м (залежно від шуму) Орієнтовні відстані зовнішнього блоку (вид зверху)

Гучність: сучасні зовнішні блоки зазвичай мають акустичну потужність 55 – 65 дБ(А) вдень, і можуть знижуватися до 45 – 52 дБ(А) в нічному тихому режимі. Якщо блок встановлюється біля спальні (власної або сусідської), слід враховувати відстань і можливість встановлення звукоізоляційного екрану – звук зменшується приблизно на 6 дБ при кожному подвоєнні відстані від джерела. Не рекомендується розміщувати блок безпосередньо під вікном спальні або в кутку між двома відбиваючими стінами (де звук посилюється).

Статика та підкладка: блок встановлюється на міцну бетонну основу, готові фундаменти або консолі, закріплені до стіни з антивібраційними прокладками, які зменшують передачу вібрацій до конструкції будинку. При встановленні на стіну біля житлової кімнати існує ризик передачі шуму через конструкцію, тому на практиці віддається перевага окремій основі на землі.

Відведення конденсату та відтавання льоду: під час циклу відтавання та під час дощу з блоку стікає конденсат, який необхідно відвести подалі від тротуарів та входів (ризик утворення льоду) – або в дощову каналізацію, або у дренаж з ухилом від об'єкта.

Внутрішній блок та технічне приміщення

У спліт-системах всередині будинку встановлюється внутрішній гідравлічний блок (містить циркуляційний насос, електричний котел як резервне джерело, розширювальний бак та регулювання), у моноблокових системах всередині зазвичай лише менший розподільний вузол та бак. Для технічного приміщення діють наступні принципи:

  • достатньо вільного простору навколо блоку (мінімум 60 – 80 см) для сервісу та заміни компонентів;
  • підлоговий злив або збірний піддон на випадок витоку води з системи;
  • приміщення не повинно безпосередньо межувати з житловою кімнатою через робочий шум циркуляційного насоса та можливого електричного котла;
  • достатня висота стелі та доступ до електричного щита;
  • якщо до системи підключається бак для гарячої води, слід враховувати його габаритні розміри (зазвичай діаметр 60 – 80 см, висота 150 – 190 см при об'ємі 200 – 300 л).

Система опалення: температурний спад та сумісність з радіаторами

Тепловий насос працює найефективніше при низькотемпературній системі опалення – чим нижча різниця між температурою зовнішнього повітря (або землі/води) та температурою теплоносія, тим вищий коефіцієнт продуктивності (COP). Тому при монтажі завжди оцінюється, чи існуюча або запланована система опалення відповідає низькотемпературному режиму.

Тип опалювального приладуЗвичайний температурний спадОрієнтовний COP при -7 °C на вулиці*
Тепла підлога30/25 °C до 35/28 °C3,2 – 4,0
Низькотемпературні радіатори / конвектори з вентилятором45/35 °C2,8 – 3,4
Класичні (старі) радіатори без модернізації55/45 °C і вище2,2 – 2,8

*Орієнтовні значення для звичайного інверторного теплового насоса повітря-вода, фактичний COP залежить від конкретної моделі та умов.

Якщо будинок має оригінальну радіаторну систему, розраховану на високий температурний спад (наприклад, 70/55 °C для газового котла), при монтажі теплового насоса зазвичай рекомендується принаймні один з наступних заходів: заміна частини радіаторів на більші або низькотемпературні з вентиляторним додувом, додавання теплої підлоги принаймні в деяких кімнатах, або гідравлічне балансування системи з термостатичними головками для досягнення якомога нижчого реального робочого спаду. Без цього існує ризик, що тепловий насос буде працювати, але з набагато гіршою ефективністю, ніж зазначено в каталогах.

Схема підключення теплового насоса повітря-вода Зовнішній блок Внутрішній гідравлічний блок Бак для ГВП Тепла підлога Кімнатний термостат зовні технічне приміщення

Електричне підключення та необхідна потужність

Тепловий насос є електричним приладом, і його підключення має відповідати можливостям домашньої електромережі. При проектуванні підключення враховується:

  • Живлення: менші потужності (до приблизно 6 – 9 кВт) зазвичай однофазні (230 В), більші потужності зазвичай трифазні (400 В) для більш рівномірного навантаження на мережу та меншого пускового струму.
  • Номінальний струм та захист: відповідно до паспортних даних конкретного пристрою, зазвичай в межах 16 – 32 А на фазу, включаючи резервний електричний котел; слід передбачити також захисний вимикач типу B (через інверторну електроніку) замість звичайного типу A.
  • Кількість головного автоматичного вимикача та резерв у щиті: особливо в старих будинках з головним вимикачем 3×25 А необхідно перед монтажем перевірити у постачальника електроенергії, чи достатньо резерву, або звернутися з проханням про збільшення.
  • Низький тариф (НТ): багато постачальників електроенергії пропонують вигідну тарифну ставку для теплових насосів (блокування високого тарифу в певні години) – вимагає встановлення окремого лічильного вузла та HDO приймача, що необхідно вирішувати ще до встановлення разом з постачальником електроенергії.
  • Захист від блискавки та перенапруги: зовнішній блок як пристрій на фасаді/біля об'єкта повинен бути включений до захисту від перенапруги (розрядник перенапруги в щиті).

Джерело резервного тепла – коли воно потрібне

У системах повітря-вода продуктивність теплового насоса зі зниженням зовнішньої температури падає (менше тепла „доступне” в повітрі). Тому при проектуванні вибирається так звана бівалентна точка – зовнішня температура, нижче якої тепловий насос перестає покривати 100 % тепловтрат будинку і вступає в дію додаткове (бівалентне) джерело, найчастіше вбудована електрична спіраль/котел у внутрішньому блоці.

На практиці бівалентна точка для звичайного приватного будинку в Україні зазвичай вибирається між -10 °C та -18 °C, залежно від обраного потужного ряду та від того, скільки днів на рік такі температури реально трапляються в даній місцевості (моновалентний проект на найнижчу можливу температуру буде непотрібно збільшувати розміри пристрою протягом усього опалювального сезону).

Бівалентна точка – потужність теплового насоса проти теплових втрат будинку Температура зовнішнього повітря (°C) Потужність (кВт) +10 -5 -15 теплові втрати будинку потужність теплового насоса бівалентна точка

Бівалентна точка – це не обов'язково перехід на інше джерело тепла. Найчастіше використовується паралельний бівалентний режим, коли електрокотел доповнює (а не замінює) потужність теплового насоса, покриваючи лише дефіцит. Таким чином, тепловий насос продовжує працювати, а додаткове джерело забезпечує лише пікову потужність. Завдяки цьому навіть у найхолодніші дні електрокотел споживає лише невелику частину від загальної кількості енергії за сезон (зазвичай менше 5 %), оскільки екстремальні морози складають лише незначну частину годин опалення протягом року.

Акумулюючий бак та гідравлічний роздільник

Інверторні теплові насоси можуть плавно модулювати потужність, але при дуже низькій витраті теплоносія (наприклад, коли термостатичні головки закриті на більшості радіаторів) або при комбінації кількох контурів опалення з різною температурною різницею (наприклад, тепла підлога + радіатори одночасно) в систему зазвичай встановлюють:

  • Гідравлічний роздільник (анулоїд): відокремлює первинний контур теплового насоса від вторинних контурів опалення, запобігає їх взаємному впливу та захищає тепловий насос від коливань витрати.
  • Акумулюючий (вирівнюючий) бак: збільшує теплову інерцію системи, зменшує кількість ввімкнень/виключень компресора (циклічність) та забезпечує більш плавну роботу навіть при низькій поточній потребі в теплі. Об'єм зазвичай вибирається орієнтовно 10 – 20 л на кВт потужності теплового насоса, точне значення залежить від типу підключення та рекомендацій виробника.
  • Змішувальний (еквітермічний) вентиль на вторинному контурі: якщо один контур потребує іншої температури, ніж інший (наприклад, радіатори 45 °C та тепла підлога 30 °C), окремий змішувальний контур з власним насосом забезпечить правильну температуру для кожної гілки.
Гідравлічна схема з роздільником та двома контурами Тепловий насос ГР Контур 1 радіатори 45 °C Контур 2 тепла підлога 30 °C Акумулюючий бак

Регулювання, еквітерміка та налаштування після монтажу

Якість регулювання значно впливає на реальну експлуатаційну ефективність. Основні елементи правильно налаштованої системи:

  • Еквітермічне регулювання – температура теплоносія автоматично пристосовується до поточної зовнішньої температури відповідно до встановленої кривої, замість фіксованої вихідної температури. Правильно налаштована крива – один з найефективніших способів зниження експлуатаційних витрат без будь-яких будівельних втручань.
  • Кімнатний термостат / датчик кімнатної температури – коригує еквітермічну криву відповідно до фактичної температури в референсній кімнаті, або дозволяє встановлювати часові програми (зниження вночі, комфорт вдень).
  • Керування підігрівом гарячої води: графік нагріву баку для гарячої води (наприклад, поза піковим періодом опалення або в час низького тарифу) та налаштування антилегіонельозного циклу.
  • Розумне керування / додаток: більшість сучасних теплових насосів пропонують віддалений доступ через мобільний додаток, що полегшує моніторинг роботи, повідомлень про помилки та споживання.

Початкове налаштування еквітермічної кривої та параметрів зазвичай є орієнтовним – монтажна фірма або сервісний технік зазвичай доналаштовує їх у перший опалювальний сезон відповідно до реальної поведінки будинку та зворотного зв'язку від власника (наприклад, „завжди прохолодно вранці” або „перегріваємо, радіатори занадто гарячі”).

Холодоагент, тискові випробування та кваліфікація монтажника

При спліт-системах (зовнішній та внутрішній блок, з'єднані холодоагентопроводом, а не лише водою) робота з холодоагентом регулюється окремими правилами (так звані F-гази):

  • монтаж, паяння мідних труб, вакуумування контуру та заповнення холодоагентом може виконувати лише фірма/технік з дійсним сертифікатом відповідно до положення про фторовані парникові гази;
  • після підключення контур піддається тисковим випробуванням азотом (перевірка герметичності з'єднань) та потім вакуумується для видалення вологи та повітря з труби – пропуск цього кроку є однією з найчастіших причин майбутніх поломок компресора;
  • кількість та тип холодоагенту (сьогодні найчастіше R32 або R290/пропан при деяких сучасних моделях) повинні відповідати кількості, зазначеній виробником для даної довжини труби, з додатковим доповненням при довших трасах;
  • при моноблочних агрегатах (весь холодоагентний контур вже готовий та заповнений на заводі у зовнішньому блоці, між блоками прокладається лише вода) це обмеження відпадає – з'єднання є чисто водоінсталяційною роботою, що є однією з причин їхньої популярності при реконструкціях.

Навіть сама водоінсталяційна та електромонтажна частина монтажу повинна виконуватися кваліфікованою особою (постанова про професійну придатність в електротехніці, ліцензована діяльність з монтажу опалювальних приладів) – від цього залежить і термін дії гарантії виробника, яка при багатьох брендах залежить від монтажу сертифікованим партнером.

Терміни монтажу – скільки часу це займає

Орієнтовний часовий проміжок при звичайному встановленні повітря-вода в існуючий будинок з існуючою опалювальною системою (без земляних робіт):

ЕтапОрієнтовна тривалість
Огляд, вимірювання, розробка та комерційна пропозиціяКілька днів до 1–2 тижнів
Замовлення обладнання та термін доставки2 – 8 тижнів (залежно від моделі та сезону)
Встановлення зовнішнього та внутрішнього блоків, підключення труб та електрики1 – 2 дні
Тискове випробування, вакуумування, заправка холодоагентом (при спліт-системі)Півдня до 1 дня
Наповнення та відведення повітря з опалювального контуру, перше ввімкненняПівдня
Налаштування регулювання та інструктаж власника1 – 2 години

При комбінації з реконструкцією опалювальної системи (наприклад, додаткова тепла підлога, заміна радіаторів, новий розподільний колектор) графік подовжується на дні або навіть тижні будівельних робіт. При земляних системах (свердловини, плоский колектор) слід розраховувати на додаткові тижні на земляні роботи та необхідні дозволи.

Орієнтовні витрати на монтаж

Вартість монтажу значно відрізняється залежно від типу системи, доступності технічного приміщення, довжини трубопроводів та обсягу супутніх будівельних робіт. Орієнтовні складові витрат (без вартості самого обладнання):

  • Монтаж повітря-вода спліт/моноблок до підготовленої системи – найнижча стаття, включає встановлення блоків, підключення, електромонтаж та запуск.
  • Коригування опалювальної системи (гідравлічне балансування, новий акумулюючий бак, змішувальні контури) – середня стаття, залежить від обсягу.
  • Підвищення електричної приєднаної потужності у постачальника, або новий автомат/розподільний щит – одноразові, але не незначні витрати, якщо це необхідно.
  • Земляні роботи при земля-вода системах (свердловини або плоский колектор) – найвища додаткова стаття серед усіх типів, може становити десятки відсотків від загального бюджету проекту.

Точний розрахунок завжди надає монтажна фірма після огляду на місці – він залежить від місцевих умов, доступності та обсягу робіт, тому ми навмисно не наводимо конкретні суми, які можуть бути оманливими поза контекстом конкретної реалізації.

Введення в експлуатацію, перевірки та документація

Після завершення монтажу клієнт повинен отримати від монтажної фірми:

  • Протокол введення в експлуатацію (протокол запуску) – його зазвичай виставляє виробник або уповноважений сервісний партнер, підтверджує правильність налаштувань і часто є умовою продовження гарантії.
  • Звіт про перевірку електромонтажу – обов'язкова документація, що підтверджує безпеку підключення обладнання до електричної мережі.
  • Протокол герметичності холодоагентного контуру (при спліт-системах з кількістю холодоагенту вище встановленого законом ліміту) включаючи запис про кількість та тип холодоагенту.
  • Інструкцію з експлуатації та сервісну книжку обладнання, де фіксуються всі наступні сервісні втручання.
  • Навчання – пояснення базового управління, налаштування температури, плану нагріву гарячої води та процедури повідомлення про несправності.

Рекомендується зберігати документацію разом з чеком про покупку – вона може знадобитися при застосуванні гарантії, при зверненні за субсидією та при можливому продажу нерухомості.

Найпоширеніші помилки при монтажі теплового насоса

  • Недооцінка розрахунку теплових втрат – потужність обрана «на око» або паушально на м² без урахування реального стану утеплення та вікон.
  • Неправильне розміщення зовнішнього блоку – заблокований випуск повітря, рециркуляція охолодженого повітря назад до всмоктування, шум у напрямку спальні або сусідів.
  • Залишення старої високотемпературної радіаторної розводки без будь-яких змін – пристрій працює, але з набагато гіршою ККД, ніж реально досяжна.
  • Пропуск гідравлічного роздільника або акумулюючого баку там, де їх підключення необхідне – проявляється частим вмиканням та вимиканням компресора (циклюванням), що скорочує термін його служби.
  • Недостатнє вакуумування холодоагентного контуру при спліт-системах – залишкова волога в контурі може з часом пошкодити компресор.
  • Недостатня електрична приєднана потужність обрана без консультації з постачальником перед монтажем, яка виявляється недостатньою після першого запуску пристрою.
  • Неправильно налаштована погодозалежна крива після запуску – або навмисно зависока (марнування енергії), або занадто низька (недостатній комфорт, часте догрів бівіалентним джерелом).
  • Відсутній або пізно вирішений захист від замерзання зовнішніх трубопроводів та конденсатного відтоку під час морозів.

Обслуговування після монтажу

Навіть правильно встановлений тепловий насос потребує регулярного догляду, який підтримує його ККД протягом усього терміну служби:

  • регулярне очищення теплообмінника (ламелей) зовнішнього блоку від пилу, пилку та листя, що обмежує потік повітря;
  • перевірка вільного простору навколо блоку, особливо перед зимовим сезоном (відкидання снігу, видалення розрослої зелені);
  • перевірка тиску в опалювальній системі та, за потреби, доливання води;
  • щорічний сервісний огляд, рекомендований виробником, зазвичай включає перевірку герметичності холодоагентного контуру, електричних з'єднань та функціональності регулювання;
  • відстеження повідомлень про помилки через дисплей блоку або мобільний додаток та своєчасне усунення відхилень замість їх ігнорування.

Регулярне обслуговування також зазвичай є умовою збереження продовженої гарантії, яку багато виробників пропонують понад законодавчу гарантію.

Часті питання (FAQ)

Чи можна тепловий насос встановити до старих радіаторів без їх заміни?
Так, у більшості випадків так, але ефективність буде нижчою, ніж при низькотемпературній системі. Рішенням може бути гідравлічне балансування системи, заміна лише частини найменш продуктивних радіаторів на більші або на типи з вентиляторним додувом та правильне налаштування погодозалежної кривої, щоб досягти якомога нижчого реального робочого перепаду.

Чи потрібен дозвіл на будівництво для встановлення теплового насоса?
При типі повітря-вода при існуючому приватному будинку зазвичай йдеться про поточний ремонт/зміну джерела опалення, що в більшості випадків не потребує дозволу на будівництво, але може бути достатнім повідомлення про це будівельному відомству – конкретна процедура завжди залежить від місцевого будівельного відомства та обсягу супутніх будівельних робіт, тому варто перевірити заздалегідь. При системах зі свердловинами (земля-вода) адміністративні процедури більш складні (повідомлення гірничому відомству, гідрогеологічне дослідження).

Скільки часу займає сама установка?
При простішій системі повітря-вода до підготовленої опалювальної системи сама установка (без замовлення та доставки обладнання) зазвичай займає 1-2 дні. При комбінації з реконструкцією розводки або при земляних системах час подовжується до днів або тижнів.

Чи є шум зовнішнього блоку проблемою при проживанні в забудові?
Сучасні блоки мають в нічному тихому режимі шум, порівнянний зі звичайним побутовим холодильником. При правильному розміщенні (достатня відстань від вікон спальні, відсутність відбивних поверхонь поблизу) та дотриманні рекомендованих відстаней до межі ділянки сусіда шум зазвичай не є проблемою в звичайній забудові.

Чи потрібен мені додатковий резервний джерело тепла при тепловому насосі?
При правильно спроектованій точці бівалентності сучасний інверторний тепловий насос може покрити більшу частину опалювального сезону. Додаткове джерело (найчастіше вбудована електрична спіраль) служить лише як запобіжник для надзвичайно морозних днів, які складають лише невелику частину годин опалення протягом року, а також як резерв у разі поломки чи обслуговування.

Чи можна тепловий насос підключити до існуючого басейну або системи підігріву гарячої води?
Так, багато систем дозволяють одночасне керування приготуванням гарячої води та додатковим підігрівом басейну, зазвичай через окремий керований контур з власним циркуляційним насосом та регулюванням пріоритету між опаленням, гарячою водою та басейном. Конкретна можливість залежить від обраної моделі та її блоку управління.

Корисні теми

Якщо Ви плануєте монтаж теплового насоса, будь ласка, повідомте нам тип будинку та заплановане місце встановлення зовнішнього блоку – ми з радістю допоможемо з розробкою оптимального рішення.

У Вас є питання по цій темі?

Не можете визначитися або розглядаєте конкретну ситуацію у Вашому домі? Напишіть нам – ми з радістю надамо консультацію.

Не заповнюйте це поле:
Vytvořil Shoptet | Design Shoptak.cz.