Операційна система
Операційна система (ОС) – це програмний шар, який керує апаратними та програмними ресурсами комп’ютерної системи чи іншого електронного пристрою. Це базове програмне забезпечення, яке дає змогу запускати застосунки й керувати ними, забезпечує правильну роботу системи та взаємодію між апаратним і програмним забезпеченням.
Основні функції операційної системи:
-
Керування ресурсами: Операційна система керує доступом до ресурсів комп’ютерної системи та їх використанням – процесора, пам’яті, сховища, мережевих адаптерів та інших периферійних пристроїв. Вона забезпечує, щоб різні застосунки й процеси могли працювати одночасно та правильно використовувати ресурси.
-
Керування файлами: Операційна система дає змогу впорядковувати файли й каталоги в сховищі та керувати ними. Вона надає механізми для створення, відкриття, закриття, копіювання, переміщення та видалення файлів і забезпечує ефективне та безпечне зберігання файлів.
-
Керування процесами: Операційна система керує запуском, перериванням, плануванням і завершенням процесів. Вона дає змогу паралельно виконувати кілька завдань і забезпечує, щоб кожен процес мав доступ до потрібних ресурсів і правильно працював.
-
Надання інтерфейсу користувача: Операційна система надає інтерфейс користувача, який дає змогу взаємодіяти з комп’ютером або пристроєм. Це може бути командний рядок, графічний інтерфейс користувача або їх поєднання.
Існує багато типів операційних систем, зокрема настільні операційні системи (наприклад, Windows, macOS, Linux), мобільні операційні системи (наприклад, Android, iOS), серверні операційні системи (наприклад, Windows Server, Linux) та вбудовані операційні системи (наприклад, Windows IoT, Embedded Linux). Кожен тип операційної системи спроєктовано для конкретних потреб і цільових пристроїв.
