Eshop roka 2025 s vykurovacou technikou

бетон

Бетон (від фр. béton) – це міцний будівельний матеріал, що утворюється внаслідок тверднення бетонної суміші, або будівельний матеріал, отриманий змішуванням в’яжучого, заповнювача і води, за потреби з іншими хімічними та мінеральними добавками, який після тверднення набуває властивостей твердого тіла.

 

Склад

Складається із суміші:

 

Властивості

Завдяки своїм властивостям цементний бетон (ЦБ) належить до найпоширеніших будівельних матеріалів. Він має високу міцність на стиск, але малу міцність на розтяг і зсув. Міцність на стиск залежно від потреби становить від 5 до 50 МПа. Бетон має властивості природного каменю, довговічність і міцність (на стиск 3–60 МПа, на розтяг приблизно вдесятеро меншу). Для підвищення міцності на розтяг і несучої здатності його армують сталевими стрижнями, фіброю та сітками (залізобетон). Його міцність і властивості змінюються залежно від складу та обробки суміші. Міцність є водночас і його недоліком, адже реконструкція бетонних конструкцій дуже трудомістка. Міцність залежить передусім від фракції піску або гравію. Найміцнішими й найдорожчими є вібровані бетони з дрібною фракцією піску. Він легко формується і за допомогою опалубки дозволяє в межах статичних можливостей створювати різноманітні форми. Він стійкий до хімічних речовин і високих температур, довговічний і має сталість об’єму. Бетон дуже довговічний як у воді, так і на повітрі.

Бетон схоплюється приблизно 28 днів. Проте тверднення на цьому не закінчується – за належної вологості бетон твердне майже безкінечно (навіть під водою). Як арматуру використовують передусім сталь STN11xxx (конструкційні сталі, арматурна сталь). Поєднання можливе завдяки майже однаковому тепловому розширенню сталі та бетону.

Недоліком бетону є його вага, яка залежить від використаних матеріалів (насамперед заповнювача). У неармованого бетону об’ємна вага становить від 2 000 до 2 400 кг/м3 а в залізобетону – від 2 300 до 2 600 кг/м3. Для збірних виробів потрібні вантажопідіймальні механізми, що збільшують вартість будівництва. Теплопровідність також негативно впливає на будівлю і залежить від щільності бетону. Об’єм бетону під час схоплювання і тверднення змінюється, через що виникають тріщини; їм запобігають деформаційними швами.

 

Історія

Широко бетон почали застосовувати лише в XX столітті. Неармований бетон проте використовували вже в давнину. Перси, карфагеняни, а насамперед стародавні римляни використовували бетон як будівельний матеріал, про що свідчать досі збережені споруди, такі як дороги і акведуки, що походять з I століття нашої ери. Після падіння Римської імперії бетон на багато століть перестали використовувати.

 

Бетон знову з’явився лише в 1774 році, коли його Джон Смітон використав під час ремонту фундаменту маяка в Едістоні в Англії. Смітон додав залізний шлак до звичайної суміші негашеного вапна, піску та води. Так з’явився перший сучасний бетон.[1]

Ширше бетон почали застосовувати лише через 50 років після запровадження виробництва портландцементу. Патент на його виробництво отримав у 1824 році англійський каменяр Джозеф Аспдін з Лідса у графстві Портленд. Саме звідти походить назва портландцемент. Запровадженню промислового виробництва цементу в 1845 році сприяв англієць Джонсон, який відкрив процес випалювання вапняку і глини. Завдяки виробництву портландцементу в другій половині XIX століття насамперед у Франції було збудовано визначні інженерні споруди з неармованого бетону. До ідеї поєднати бетон із залізними елементами в 1849 році дійшов француз Жозеф-Луї Ламбо під час будівництва човна, коли наносив цементний розчин на дротяну сітку. Цей човен використовували 60 років. Через шість років йому видали патент на будівництво суден з армованого бетону. У 1861 році француз Франсуа Коанье опублікував першу книгу про бетон і його практичне застосування в будівництві. Книга називалася Les betóns aglomérés appliqués l´art de construire і описувала застосування залізобетону в будівельних конструкціях. Його власний будинок із залізобетону (у Парижі з 1862 року) існує досі.[1] Невдовзі після цього американський юрист Гаятт у 1877 році оприлюднив відкриття переваг застосування залізобетону при роботі на згин і у зв’язку з пожежами

 

Розвиток бетону

Хоча англієць Дж. Б. Вайт уже в 1837 році збудував будинок з бетону, а французький підприємець Франсуа Коанье у 1856 році запатентував укладання залізних попередньо напружених стрижнів у цементну масу, успішна історія залізобетону почалася лише з відкриття паризького садівника Жозефа Мон’є. Мон’є шукав матеріал для водопровідних труб, які витримували б морози, і при цьому відкрив нові переваги матеріалу: якщо поєднати рідкий цементний розчин із залізним дротом, виникає внутрішній зв’язок органічного характеру. Цемент охоплює залізні стрижні, як м’яз кістяк. Проте значення правильного розміщення сталевої сітки, а отже і розподілу сил стиску та розтягу всередині бетону, Мон’є не усвідомлював. Попри це його патент на бетонні вазони для квітів з 1867 року та пізніший додатковий патент з 1878 року, який він зареєстрував у низці країн, став прибутковою справою.

Це призвело до багаторічної суперечки з берлінським майстром Рабіцем, який також хотів відстояти свій патент на укладання заліза в бетон. Сам Мон’є працював над кількома ідеями, пов’язаними із залізобетоном, наприклад над залізобетонними трунами. Він будував водопровідні резервуари, отримав патенти на кілька проєктів мостів і підтримував використання залізобетону для підлог, склепінь, шпал і мостів.

Оскільки він не був інженером, то не міг будувати мости у Франції. Свій патент він продав підприємцям у Німеччині та Австрії (Wayss, Freitag і Schuster), які збудували перші залізобетонні мости в Європі. Наприклад, у 1884 році в Трірі, де з його системою ознайомився підприємець Конрад Фрайтаг. Він зрештою отримав права для південної Німеччини тоді як патентні права для північної Німеччини перейняв Густав Адольф Вайс. Щоб забезпечити надійність споруд, Вайс прагнув застосовувати наукові методи й провів багато випробувань навантаженням на склепіннях Мон’є, результати яких оприлюднив у 1887 році в праці під назвою Система Мон’є та її застосування в будівництві. Наступним кроком у будівництві стало те, що француз Франсуа Еннебік переніс цей принцип на всі будівельні елементи, чим зробив внесок у створення монолітної конструкції.

 

 

Виготовлення бетону

Через великий попит бетон виробляють промислово на бетонних заводах, а на місце призначення доставляють автобетонозмішувачами. На великих будівництвах (автомагістралі, мости) бетонні заводи споруджують поблизу будівельного майданчика. На місці бетон заливають у заздалегідь підготовлену опалубку і так утворюється моноліт. У важкодоступні місця бетон подають також бетононасосом або бадьями, які піднімають кранами. Бетононасос – це спеціально обладнаний вантажний автомобіль із гідравлічною стрілою завдовжки від 20 до 70 метрів, на якій закріплено сталевий трубопровід діаметром 100 і 125 мм; гідравлічні поршні подають бетонну суміш у трубопровід. Менші обсяги бетону можна трудомістко готувати і вручну на місці використання.

Цементний бетон не можна укладати за низьких температур. Вода, що входить до складу суміші, замерзає, і через це хімічна реакція між в’яжучим і заповнювачем не відбувається. Якщо бетон під час тверднення зазнає дії високих температур (напр. прямого сонячного випромінювання), його потрібно зволожувати водою, щоб під час випаровування води замішування не утворилися тріщини. Якщо ж бетон зазнає дії дощу, його слід захищати від води щоб вона не вимила в’яжуче.

Види мінеральних добавок

Мінеральні добавки до бетону є однією зі складових бетону. Це дрібні порошкоподібні речовини, які додають до бетонної суміші вже під час змішування. Кількість мінеральних добавок у свіжій бетонній суміші становить 10 – 40 % маси цементу. Мінеральні добавки в бетоні покликані поліпшити технологічні властивості свіжого бетону, а також механічні властивості затверділого бетону.

  • Летка зола
    • збільшує кількість води замішування
    • підвищує довготривалу міцність бетону
    • зменшує глибину карбонізації бетону
  • Кремнеземисті речовини, мікрокремнезем
    • збільшує кількість води замішування
    • впливає на пористу структуру бетону (пористість підвищує водопоглинання)
    • підвищує міцність бетону
    • підвищує стійкість бетону до агресивного середовища (придатний для водогосподарської та хімічної промисловості)
  • Кольорові пігменти
    • слугують для фарбування бетону

Хімічні добавки до бетону

Хімічні добавки до бетону є однією зі складових бетону. Це хімічні сполуки, які додають до бетонної суміші вже під час змішування. Кількість добавок у свіжій бетонній суміші становить 2–50 г/м3.

  • Пластифікувальні добавки
    • знижують поверхневий натяг бетону
    • поліпшують зручність укладання бетонної суміші (довша відстань транспортування)
    • зменшують потрібну кількість води замішування
    • підвищують міцність на стиск затверділої суміші до 10%
  • Стабілізувальні добавки
    • зменшують водовідділення
    • зменшують висоту підйому води
    • підвищують щільність затверділого цементу, зменшують пористість, запобігають капілярному підйому та всмоктуванню води
  • Повітровтягувальні добавки
    • утворюють велику кількість мікроскопічних пор
    • надають стійкості до багаторазового заморожування та розморожування і до протиожеледних солей
  • Сповільнювачі тверднення
    • сповільнюють схоплювання і тверднення бетонної суміші
  • Прискорювачі тверднення
    • прискорюють схоплювання і тверднення бетонної суміші
  • Інші добавки
    • інгібітори корозії
    • біоцидні добавки
    • газоутворювальні добавки (для виготовлення ніздрюватого бетону)
    • добавки з адгезійною функцією (підвищують зчеплення нової суміші з уже затверділим бетоном)

 

Види бетону

  • Жорсткий бетон – це бетон у сипкому стані, який можна перевозити і без автобетонозмішувачів. На відміну від звичайної бетонної суміші до жорсткого бетону додають невеликий відсоток води. Найчастіше його використовують під час будівництва автомагістралей як підстильний бетон (стабілізація) під асфальтове покриття. Під час укладання жорсткий бетон висипають безпосередньо з кузова вантажівки в укладальник, який укладає шари рівномірної товщини. Після укладання його укочують і зрошують водою для кращої міцності.
Попередньо напружений бетон – це збірний залізобетон. Такий бетон виготовляють так, що арматуру в опалубці механічно натягують до потрібних значень. В опалубку додають бетонну суміш і всю суміш в опалубці вібрують. Після тверднення натягнуту сталеву арматуру відпускають і виникає попереднє напруження. Має вищу міцність на стиск і використовується насамперед під час будівництва мостів.
Сталефібробетон – це бетон із домішкою сталевих волокон, які підвищують його міцність на стиск. Використовується для підлог із високим навантаженням (промислові підлоги) та для майданчиків з твердим покриттям (автостоянки).
  • Асфальтобетон (АБ) – це заповнювач різної фракції, обгорнутий асфальтом. Використовується під час улаштування верхніх шарів доріг (бітумні покриття).
  • Легкі види: це бетони, до яких домішують перліт, або гранульований полістирол – EPS. Використовується переважно для полегшення та утеплення підлог у багатоповерхових приватних будинках.
    • Види: бетон з повітровтягувальними добавками, ніздрюватий бетон/дренажний бетон (для систем водовідведення), перлітобетон

Застосування

 

Використовується насамперед у будівництві для зведення несучих конструкцій, а також у садівництві і скульптурі. З бетону також виготовляють бруківку, блоки незнімної опалубки, черепицю, різні збірні вироби як-от балки, панелі, колони, бордюри, підпірні стіни, жолоби, дорожні огородження, гаражі, шахти, вигрібні ями тощо.

Бетонні конструкції

 
Оголена кородована арматура в бетоні

Використовуються як несучі елементи з великою міцністю або ненесучі/заповнювальні елементи з теплоізоляційними властивостями. Конструкційні несучі елементи використовують як колони, перекриття, перемички, пілони тощо. Дорожні несучі елементи використовують для промислових підлог, дорожніх і аеродромних покриттів; вони мають підвищену стійкість до механічного зношування та атмосферних впливів. Водогосподарські конструкції мають підвищену стійкість до дії води і використовуються під час будівництва гребель і резервуарів.

Vytvořil Shoptet | Design Shoptak.cz.