Eshop roka 2025 s vykurovacou technikou

залізо

Залізо (лат. Ferrum) – це хімічний елемент періодичної системи елементів, який має символ Fe і протонне число 26. Залізо – досить м'який сріблясто-сірий метал. Належить до перехідних елементів. Хімічно досить активне, реагує з кислотами з виділенням водню. Під дією вологи повітря та кисню воно окиснюється з утворенням суміші гідратованих оксидів і гідроксидів заліза, які називають іржею. Цей процес – велика проблема для промисловості, оскільки залізо – один з найуживаніших металів. Для захисту використовують різні покриття, пасивацію фосфорною кислотою (утворення міцного шару фосфатів), нанесення металевих покриттів тощо.

 

 

Сполуки

Найпоширеніші ступені окиснення сполук заліза – +2 і +3. Серед сполук це насамперед оксид заліза(II) (FeO), оксид заліза(III) (Fe2O3) і подвійний оксид заліза(II,III) (Fe3O4). Їх використовують насамперед для виробництва чистого заліза.

Залізо як перехідний елемент утворює багато комплексів, у яких найчастіше має координаційні числа 4 і 6. Комплекси заліза досить стабільні. З найвідоміших назвемо гексаціаноферат(II) калію (жовта кров'яна сіль) K4[Fe (CN)6], гексаціаноферат(III) калію (червона кров'яна сіль) K3[Fe (CN)6] – їх використовують в аналітичній хімії, та пентакарбоніл заліза Fe (CO)5, який використовують для лабораторного одержання чистого заліза.

Іншими вживаними сполуками є сульфат заліза(II) (FeSO4), хлорид заліза(III) (FeCl3).

Відомі також ступені окиснення +4, +5, +6 (K2FeO4). Ці сполуки – дуже сильні окисники.

Поширення

Залізо – один з найпоширеніших елементів у тілі Землі (5 мас. %). Проте його розподіл нерівномірний: у напрямку від поверхні до ядра його вміст зростає, а саме ядро складається зі сплаву нікелю і заліза у співвідношенні ~85 % Fe: ~6 % Ni. У природі залізо трапляється в різних, найчастіше мафічних гірських породах – базальт та мінералах – піроксени, амфіболи, олівін. Важливі мінерали залізних руд, з яких залізо виробляють у промисловості: гематит, лимоніт, магнетит, сидерит[1]. Багато інших мінералів також містять залізо, але його видобування з них нерентабельне або дуже енергоємне, напр. пірит. Найважливішими у світі родовищами залізних руд є так звані смугасті залізисті формації.

Чисте залізо трапляється рідко (деякі родовища в Гренландії і Швеції). Воно міститься також у так званих залізних метеоритах у вигляді сплавів з нікелем.

Виробництво

Докладніше в основній статті: чавун
 
Відвал залізної руди.

Залізо відоме людству ще з давнини (гальштатська і латенська доба), але його масштабніше промислове виробництво почалося лише у 18 столітті. Для виробництва використовують уже згадані руди (гематит, магнетит, сидерит, лимоніт).

Виробництво ґрунтується на окисно-відновних реакціях з чадним газом або вуглецем у так званих доменних печах. У доменну піч завантажують підготовлені руди, кокс і вапняк, за потреби діоксид кремнію. Температура в печі становить близько 1 800 °C, і там відбувається кілька процесів:

  • спалювання коксу з утворенням вуглекислого або чадного газу
C + O2 → CO2
2C + O2 → 2CO
  • відновлення заліза чадним газом
3 CO + Fe2O3 → 2 Fe + 3 CO2
  • або вуглецем
3 C + Fe2O3 → 2 Fe + 3 CO
  • утворення шлаку (захист розплавленого заліза від повторного окиснення)

CaO + SiO2 → CaSiO3

Увесь процес відбувається безперервно: у верхню частину додають руду, кокс і флюси, а з нижньої частини через регулярні проміжки часу випускають розплавлене залізо (випуск чавуну).

Пірит не використовують як сировину для виробництва заліза, оскільки він містить сірку, яка утворює небажані сульфіди.

Застосування

Залізо – найуживаніший метал. Чавун, окрім вуглецю, містить різні домішки, тому не має властивостей, придатних для безпосереднього використання. Його обробкою виготовляють різні види ливарного чавуну. Ливарний чавун досить твердий, але крихкий, з обмеженими можливостями подальшої обробки. Проте він має дуже добрі ливарні властивості. Тому його використовують для виробів, де не потрібна висока точність обробки і які можна виготовити литтям (напр. люки, радіатори). Існують також типи чавуну з поліпшеними властивостями.

Видаляючи вуглець із чавуну, отримують сталь, яка незрівнянно краще піддається обробці, є ковкою та гнучкою. Добавками інших металів (манган, хром, ванадій, вольфрам, кобальт та ін.) змінюють різні механічні властивості сталі (міцність, твердість, хімічну стійкість та багато інших). Зі сталлю ми стикаємося в повсякденному житті (транспорт, промисловість, машини, будівництво).

Більше інформації про застосування заліза знайдете в категоріях Чавуни та Сталь

Біологічне значення

Залізо – важливий біогенний елемент. Як центральний атом металоорганічного комплексу гему, вбудованого в білок гемоглобін , воно відіграє важливу роль в організмі теплокровних тварин під час транспортування кисню з легень до клітин.

Гемоглобін міститься в еритроцитах. Кисень зв'язаний з гемоглобіном координаційним зв'язком. Проблема виникає, якщо в легені потрапляє ліганд з більшою енергією зв'язку (чадний газ), який витісняє кисень і блокує його перенесення.

Основним джерелом заліза в їжі є субпродукти (печінка, серце) та м'ясо, а також бобові і листові овочі.

Vytvořil Shoptet | Design Shoptak.cz.