Eshop roka 2025 s vykurovacou technikou

сталь

Сталь – це сплав заліза з вуглецем і легувальними елементами (марганець, хром, вольфрам, кремній та інші), у якому вміст вуглецю менший за його максимальну розчинність в аустеніті, тобто 2,14%. Сплав заліза з вуглецем та іншими елементами із вмістом вуглецю понад 2,14% називають чавуном. Вуглець із залізом утворює різні структурні складові, напр. ферит, аустеніт, цементит, перліт, ледебурит або мартенсит.

 

Властивості

Загалом

Густина сталі становить 7,85 g/cm3. Межа міцності на розтяг Rm зазвичай становить від 300 N.mm-2 до 1500 N.mm-2.

Сталь – найпоширеніший конструкційний матеріал. Існують матеріали твердіші, міцніші, стійкіші, жароміцніші... але жоден не має таких збалансованих властивостей, – твердості, пружності, міцності та простоти обробки й переробки. Жоден інший матеріал (із такими самими механічними та міцнісними властивостями) не піддається так добре обробці та формуванню.

 
Фазова діаграма C/Fe з умовами утворення окремих фаз. Для нескінченно повільних змін температури.
 

Залізо та вуглець

Вуглець – найважливіший легувальний елемент. Якість сталі залежить не лише від вмісту вуглецю, а й від способу термічної обробки.

На рисунку показано окремі фази:

  1. α – чисте залізо – альфа-залізо
  2. γ - аустеніт
  3. * - ледебурит
  4. до † - ферит
  5. понад † - перліт
  6. I – розплав

На графіку видно так звану V-подібну характеристику, яка трапляється в системах, що повністю розчинні лише в рідкому стані й мало розчинні у твердому стані (див. евтектика).

По суті цю діаграму можна розкласти на частини:

  • Евтектична – під розплавом, з евтектикою за 1150 °C, вміст вуглецю 4,3 %
  • Евтектоїдна – перетворення фаз у твердому стані, під γ-областю, з евтектоїдом за 723 °C, вміст вуглецю 0,8 %
  • Перитектична – порівняно невелика область угорі ліворуч (дельта-кристали) з перитектикою близько 1430 °C.

Проте ці фази з'являються лише за нескінченно повільного охолодження/нагрівання. За швидкого охолодження (гартування) утворюється, напр., мартенсит, який підвищує твердість. За повільного охолодження аустенітних сталей зазвичай підвищується в'язкість.

Для динамічних процесів використовують TTT-діаграми. Положення TTT-діаграм можна уявити так, що перпендикулярно до бінарної діаграми додаємо ще вісь часу («виходить» із рисунка). Вони досить сильно змінюються залежно від вмісту вуглецю та легувальних елементів. У них з'являються й проміжні стадії, як-от бейніт.

Значний вплив має марганець, який робить сталь аустенітною навіть за більшого вмісту вуглецю й сприяє утворенню мартенситу навіть за повільного охолодження.

Надлишок вуглецю загалом підвищує крихкість, тобто знижує ударну в'язкість; ця проблема не стосується високоміцного чавуну.

Вуглець додають або у вигляді навуглецьовувачів у розплав, або ним поверхнево насичують аустенітизовану сталь (напр. під час цементації).

Легувальні елементи

Докладніше в основній статті: Легування

Під час виробництва різних видів сталі (відповідно до призначення) використовують різні легувальні елементи (лігатури), які додають у розплав для зміни властивостей сталі. Легувальні елементи здебільшого додають безпосередньо, вкидаючи їх у розплав заліза. Іноді легувальний елемент плавиться важче, ніж залізо, або навпаки. Тоді вдаються до прийомів, як-от евтектизація, за якої, однак, не утворюється чистий сплав. У разі недостатньої розчинності легувального елемента в розплаві сталі необхідно застосовувати порошкову металургію. Це називають також спіканням.

  • Твердість
Твердість підвищують легувальні елементи: ванадій – завдяки утворенню карбідів, вольфрам – надзвичайно тверді карбіди, здатні різати навіть розжарені до червоного
  • Міцність
Міцність підвищують легувальні елементи марганець, хром, нікель, а також додаткова механічна обробка, напр. холодне вальцювання, і термічна обробка, напр. гартування. Теоретична міцність заліза за ідеальної кристалічної ґратки (розрахункове значення) становить близько 40000 N.mm-2. Найміцніша сталь на ринку має 1500 N.mm-2.
  • Зносостійкість
Ця властивість потрібна для деталей, що зазнають стирання (напр. шліцьові з'єднання валів), або для різальних інструментів, у яких зношується лезо. Для поліпшення цієї властивості використовуємо легувальні елементи: Вуглець – мартенсит, а також цементит, Кобальт, Ванадій, Вольфрам
  • Жаростійкість, жароміцність
Звичайна сталь під тепловим навантаженням (уже за 300 °C) втрачає властивості – передусім твердість і міцність (двигуни, турбіни...). Жароміцність поліпшується після додавання легувальних елементів: нікель, вольфрам, хром, молібден, ванадій. Номінальна робоча температура таких сталей – від 300 °C до 550 °C. Сталі понад 550 °C – це вже високотемпературні сталі. Понад 800 °C більшість сталей уже непридатна. У лабораторних умовах можна виготовити сталь, яка навіть за 1000 °C має близько 500 N.mm-2, але її виготовлення надзвичайно складне (за кілька виробничих етапів і після ретельного добору).
  • Пружність
Пружність – властивість, яка показує, до якої міри сталь можна деформувати так, щоб вона повернулася в початковий стан. Цю властивість використовуємо, напр., у пружинах. Для поліпшення пружності сталь легують кремнієм.
  • Спеціальні легувальні елементи
Магній – сприяє утворенню кулястого графіту у високоміцних чавунах (чавунах із властивостями, подібними до сталі), Берилій – сплави Cu-Be, уповільнює втому матеріалу (за повторюваної зміни навантаження), напр. у пружинах

 

Класифікація сталі

За вмістом вуглецю

  • Доевтектоїдні – із вмістом вуглецю менше 0,8 %
  • Евтектоїдні – 0,8 % вуглецю
  • Заевтектоїдні – від 0,8 % до 2,06 %

За легуванням

  • Низьколеговані
  • Високолеговані – понад 5% легувальних елементів

За ступенем розкислення

  • Спокійні – кисень видалено
  • Киплячі

За призначенням

  1. Автоматні сталі – сталі, призначені для подальшої обробки різанням
  2. Поліпшувані сталі – сталі, призначені для подальшої термічної обробки
  3. Цементовані сталі – сталі, призначені для зміцнення деталей, що зношуються. Маловуглецеві або нелеговані сталі з вмістом вуглецю менше 0,25%, поверхню яких цементують (навуглецьовують) і гартують. Навіть після гартування вони мають добрі пластичні властивості.
  4. Конструкційні сталі – сталі для будівельних і машинобудівних конструкцій, для застосування вирішальною є також економічність
  5. Азотовані сталі – надзвичайно тверді та зносостійкі. Твердість від 750 HV до 1200 HV.
  6. Пружинні сталі – висока межа пружності.
  7. Холодостійкі сталі (кріосталі) – сталі, які не стають крихкими за низьких температур. Нелеговані – до -60 °C, низьколеговані – до -120 °C, високолеговані – до -250 °C.
  8. Підшипникові сталі
  9. Інструментальні сталі – сталі для виготовлення інструментів, як для обробки різанням, так і ручних
  10. Харчові сталі – спеціальні високоякісні сталі з нульовим вмістом важких металів і шкідливих домішок
  11. Сталі для глибокої витяжки – сталі для штампованого листа, напр. для виготовлення кузовів автомобілів. Здебільшого маловуглецеві сталі.

 

Сучасність

Виробництво

Основа

Нині сталь виробляють двома способами – або як первинну сталь (лише її основу) виробляють у доменних печах. Власне, лише чавун – його потім переробляють на сталь і розкислюють,  а потім додають легувальні елементи. Тут використовують LD-конвертер або останнім часом Corex.

Мартенівські печі нині вже безнадійно застаріли.

Або сталь точно складають в електричних печах. Цей метод доволі часто застосовують у дрібно- та середньосерійному виробництві завдяки його економічній гнучкості.

Метод Донавіц (LD-конвертер)

У розплав конвертера через довгу тонку трубку – фурму – вдмухують 98% кисень. Ще додають брухт і руду, щоб зменшити частку чавуну. Кисень реагує із залізом, і при цьому утворюється оксид заліза FeO, який спалює небажані домішки в такому порядку:

Однак за цього методу потрібно ще додавати розплав, щоб завантаження не охололо. Готову сталь потім виливають із конвертера у ківш для подальшої обробки. Макс. місткість конвертера – близько 250 t.

Майже найвигідніший за ціною спосіб виробництва сталі у великих кількостях.

 

 

 

Vytvořil Shoptet | Design Shoptak.cz.