нержавіюча сталь
Нержавіюча сталь (інші назви антикорозійна сталь, корозійностійка сталь, неіржавна сталь, стійка до корозії сталь, сталь, стійка проти корозії, благородна нержавіюча сталь; радше неформально inox [з фр.], antikoro, антикорова сталь, раніше anticorro [три останні – за торговою маркою «Anticorro» металургійного заводу Poldi, запатентованою 1910 року]; неправильно nerez, нержавійка [за історичною торговою маркою «Nerez»], неправильно благородна сталь) – це сталь, високо легована хромом, нікелем, марганцем і, можливо, іншими добавками (кремній, мідь, молібден, вольфрам, ніобій, азот тощо).
Це сталь, стійка до корозії. Вона є важливим конструкційним матеріалом обладнання для хімічної промисловості, харчової промисловості і передусім для ядерної техніки.
Класифікація за складом:
- хромиста гартівна (12 – 17 % Cr, до 1 % C)
- хромиста феритна (понад 17 % Cr, менше 0,1 C)
- аустенітна (понад 18 % Cr, понад 8 % Ni, менше 0,1 % C)
- двофазна аустенітно-феритна (понад 20 % Cr, 3 – 6 % Ni, менше 0,1 % C).

