Теплопровідність
Теплопровідність – це фізична властивість матеріалу, яка характеризує його здатність проводити тепло. Це міра того, як тепло передається через матеріал у відповідь на температурний градієнт, тобто різницю температур між двома точками. Її виражають в одиницях Вт/(м·К) (ват на метр на кельвін) або в інших еквівалентних одиницях.

Матеріали з високою теплопровідністю здатні швидко передавати тепло і вважаються добрими провідниками тепла. Натомість матеріали з низькою теплопровідністю передають тепло повільніше і вважаються теплоізоляторами.
Значення теплопровідності полягає в тому, що вона впливає на теплові властивості матеріалів і конструкцій. Під час будівництва та проєктування споруд теплопровідність є ключовим чинником у визначенні термічного опору (значення R) теплоізоляційних матеріалів і в запобіганні тепловтратам. Матеріали з високою теплопровідністю можуть призводити до більших тепловтрат і підвищених витрат енергії на опалення та охолодження.
Прикладами матеріалів з високою теплопровідністю є метали, як-от алюміній і мідь, які є добрими провідниками тепла. Натомість скловолокно, мінеральна вата, пінополістирол та інші теплоізоляційні матеріали мають низьку теплопровідність, і їх часто використовують для поліпшення теплоізоляції будівель і конструкцій.

