листовий метал
Листовий метал – це плоска металева пластина, тобто пласка пластина, товщина якої на порядок менша за інші її розміри. Листовий метал – це матеріал, що слугує напівфабрикатом для машинобудівного та будівельного виробництва. Листовий метал найчастіше виготовляють прокатуванням у гарячому та холодному стані, але його можна виготовити й литтям, куванням або волочінням. Найпоширеніший сталевий лист, але виготовляють і листи з інших металевих матеріалів, наприклад алюмінієві, мідні, латунні тощо. Головний параметр, що визначає листовий метал, – його товщина. Товщина листа нормована. Листи, тонші за прибл. 0,1 мм, називають металевою фольгою, а листи, товщі за прибл. 15 мм, – металевими плитами.
Профільований лист
Листовий метал виготовляють не лише у вигляді плоских пластин, а й фасонним (профільованим). Профілювання підвищує міцність листа на згин (пластина стає самонесучою), і його можна безпосередньо використовувати як будівельний елемент.
Нормування
Листовий метал випускають у вигляді листів, смуг або рулонів.
За товщиною листи поділяють на:
- тонкі t ≤ 2,99 мм
- середньої товщини 4,75 мм >= t ≥ 3,00 мм
- товсті t ≥ 4,76 мм
Формати листів нормовано з огляду на подальшу обробку. Лист, нарізаний на визначений формат, називають листовою заготовкою.
- малого формату (звичайні): 1 000×2 000 мм
- середнього формату: 1 250×2 500 мм
- великого формату: 1 500×3 000 мм
Стандартизовані розміри ISO:
- 2 000 x 6 000 / 8 000 / 12 000 мм
- 2 500 x 6 000 / 8 000 / 12 000 мм
- 3 000 x 6 000 / 8 000 / 12 000 мм
- 3 500 x 7 000 / 14 000 мм
- 4 000 x 12 000 / 16 000 мм
Сталевий лист
Сталевий лист – універсальний матеріал, який використовують передусім для виготовлення кузовів машин, найчастіше автомобілів. Він відносно легко формується, достатньо міцний і стійкий. Недолік – сталь легко піддається корозії, тому необроблений сталевий лист використовують лише в некорозійному середовищі. Лист захищають захисним покриттям фарбою або пластиковим покриттям, або захисним металевим шаром. Лист покривають металами, стійкішими до корозії, наприклад цинком, оловом, нікелем, хромом тощо. Поверхневий шар наносять гарячим способом або електролітично. Мідні, латунні, алюмінієві, титанові листи стійкі до звичайного корозійного (зовнішнього) середовища. Далі лист обробляють штампуванням, перфоруванням, різанням, згинанням та бляхарськими технологіями.
Оцинкований лист
Оцинкований лист – один із найпоширеніших листів із поверхневою обробкою. Цинк утворює із залізом сталі гальванічний елемент, у якому кородує лише цинковий шар.
Лужений лист (біла жерсть)
Його використовують передусім у харчовій промисловості, оскільки олово та його сплави не отруйні для людини й не розчиняються в органічних кислотах, що містяться в продуктах харчування.
Мідний лист
Його використовують передусім для покрівель завдяки винятковій стійкості до вугільної кислоти (дощу). На поверхні утворюється тонкий шар оксидів, стійкий до подальшої корозії. Проблемою є лише поєднання мідь – сталь, яке утворює гальванічні пари, що прискорюють корозію.
Алюмінієвий лист
Його використовують передусім в авіаційній промисловості, оскільки за однакової міцності він легший за сталевий лист. З нього виготовляють фюзеляжі літаків. Він погано зварюється, тому його переважно з’єднують заклепками.

