Eshop roka 2025 s vykurovacou technikou

емаль

Емаль, або смалт(інші назви: глазур, полива, глида) – це захисне та/або декоративне склоподібне покриття, яке наносять у розплавленому стані на художні або побутові предмети:

Докладніше про визначення та назви див. нижче.

Нанесення емалі називають емалюванням. Художній напрям, що займається нанесенням емалі, називають емальєрним мистецтвом.

 

 

Визначення та назви

Емаль (інші назви: смалт, глазур, полива, глида) у широкому значенні – це склоподібне (скляне або частково кристалічне) покриття (як правило, забарвлене оксидами металів) на художніх або побутових (чи технічних) предметах із металу, керамічного матеріалу, скла або зрідка з каменю, яке наносять у розплавленому стані й яке слугує для оздоблення та/або поліпшення експлуатаційних властивостей та/або захисту. У мистецтві це також художня техніка, що полягає в нанесенні такого покриття.

 

У вужчих значеннях п'ятьма згаданими можливими назвами (емаль, смалт, глазур, полива, глида) іноді позначають або (i) лише згадане вище покриття на художніх предметах (і художню техніку), або (ii) лише на побутових (чи технічних) предметах (передусім із металу чи кераміки або лише з металу), або (iii) лише на металі, або (iv) лише на керамічному матеріалі. Проте для цих окремих вужчих значень (i–iv) часто віддають перевагу певним конкретним назвам із наведених п'яти синонімів, а саме: емаль у широкому значенні на художніх предметах і як художню техніку найчастіше називають емаллю, причому варто зазначити, що до кінця XIX століття емаль у широкому значенні траплялася лише на художніх предметах. Натомість на побутових (чи технічних) предметах (передусім із металу або керамічних матеріалів) емаль у широкому значенні найчастіше називають смалтом (хоча деякі автори тут воліють обмежити слово смалт металевими побутовими предметами), причому варто зазначити, що емальовані побутові предмети існують практично лише з кінця XIX століття. Ще одна можливість – віддавати перевагу назві смалт для емалі в широкому значенні на будь-яких металевих предметах, назві глазур чи глида для емалі в широкому значенні на керамічних предметах і назві емаль для емалі в широкому значенні на склі. Подружжя Шалінґів (наприклад, у Будівельному енциклопедичному словнику та Великому словнику іншомовних слів), а також деякі інші джерела дотримувалися (дотримуються) думки, що слово емаль як назву того, про що йдеться в цій статті, взагалі не слід використовувати (тобто воно неправильне), а замість нього слід використовувати назви смалт для металевих предметів і глазур для керамічних предметів (інші матеріали та сфера мистецтва залишаються відкритим питанням).

 

Емаль на металах (смалт)[28][редагувати | редагувати код]

Характеристика[редагувати | редагувати код]

Емаль – це силікатний розплав, споріднений зі склом, а також із порцеляною, який утворює на металі суцільне захисне гладке й блискуче покриття. За температурою випалювання в печі вона розташована точно на межі скла та порцеляни. Хоча емаль крихка, вона здатна сотні років зберігати колір і блиск. Емальовані таблички для позначення вулиць і номерів будинків виготовляють і досі.

Спочатку емалювання використовували передусім як декоративний елемент на прикрасах, пізніше воно поширилося й як поверхнева обробка металів – чавуну, бляхи, які так захищали від корозії та атмосферних впливів.

Історія

Технологію емалювання використовували вже в давніх країнах Далекого Сходу (Японія, Індія, Китай та в Єгипті). Помітний перелом у використанні емалі настав за часів Візантії, коли нею оздоблювали рельєфи з металів. У V – VII століттях н. е. технологію емалювання перенесли й до Європи. [27]

Емаль як поверхневу обробку металів використовують із XIX століття (особливо з другої половини XIX століття). Спочатку емалювали залізні посудини для води, потім і деко, відерця, а також цілі чавунні ванни для купання. Емальований посуд був стійкий до іржі, його можна було оздоблювати керамічними фарбами.

 

Для нанесення емалі сухий порошок емалі насипали через ситечко, а пізніше вироби занурювали в мокру емалеву суспензію – завислий у воді порошок емалі. Перед випалюванням емаль потрібно було ретельно висушити. Температура випалювання емалі на металі становить 750 – 850° C, а її дія дуже коротка. Температура випалювання керамічних фарб в емаль – 700 – 750° C.

Vytvořil Shoptet | Design Shoptak.cz.